Іванків

Іванків

Іва́нків — селище міського типу на півночі Київської області на річці Тетерів, районний центр Іванківського району. Розташований на лівому березі річки Тетерів. Іванківський район межує з Житомирською та Чернігівською областями, Республікою Білорусь, Бородянським, Поліським та Вишгородським районами Київщини. Відстань до найближчої залізниці, станції Тетерів — 40 км, до м.Києва — 80 км, до м.Чорнобиль — 50 км, до кордону з 30-кілометровою зоною відчуження — 25 км. Відстань до міжнародного аеропорту «Бориспіль» — 130 км.

Карта Іванкова

Історія

У давнину Іванків називався Землею Трудинівською. Трудинове переходило від одного власника до іншого. У 1589 році ці землі почали називати Місцем Івановим — від імені тодішнього власника маєтку Івана Проскури. Згодом з’явилась назва Іванків

Жителі Іванкова брали участь у визвольній війні українського народу 1648-1654 років. Багато з них у складі Київського полку захищали північно-західні кордони України від нападів шляхти. Місцеве населення активно підтримувало повстання селян і козаків проти польської шляхти, що у 1664-1665 роках охопило Правобережну Україну. В Іванкові повстанці розгромили шляхетський маєток.

За Андрусівським перемир’ям 1667 року Іванків залишився за Польщею.

У 1743 році було збудовано церкву ім’я Пресвятої Богородиці.

Після приєднання Правобережної України до Росії 1793 року Іванків став містечком Радомишльського повіту. На початку ХІХ століття в ньому проживало 1300 чоловік, серед яких було 10 ремісників. У містечку влаштовували ярмарки, на яких торгували лісом, бондарними виробами, смолою, дьогтем, льоном, худобою, рибою тощо.

У 1887 році за рішенням сходу громадян була створено першу бібліотеку та відкрито сільбудинок, церковно-парафіяльну школу.

В кінці 1897 року відкрито телеграф. Першу телеграму з Іванкова до Києва відправлено 14 (26) листопада. Штат поштово-телеграфного відділення складався всього з чотирьох чоловік — начальника, наглядача, листоноші і сторожа.

На початку ХХ століття в містечку Іванків налічувалося 396 дворів, проживало 3138 осіб. Значну частину населення становила сільська біднота. На місцевих підприємствах — 2 шкіряних, 2 цегельних заводах, у 4 кузнях та 5 млинах — працювала невелика кількість робітників.

Під час Великої Вітчизняної війни 808 днів і ночей Іванків був окупований німецькими військами.

Визначні місця

1. Пам’ятник жертвам аварії на ЧАЕС при в’їзді до селища з боку Києва по трасі «Київ-Овруч».

Скульптура у вигляді яйця

2. Яйце на кільцевій дорозі з північного боку до містечка. У 2000 році на клумбі, що на окружній дорозі біля автостанції «Іванків» встановлено незвичайну бетонну скульптуру у вигляді велетенського яйця. ЇЇ подарував селищу німецький зодчий Армін Кольбі як символ життя і родючості землі, що має відродитися після важкої «чорнобильської хвороби». [1]

3. Музей історико-краєзнавчий. Адреса: смт. Іванків, вул.Шевченка,13. Заснований у 1980 р. Експозиційні розділи музею: виставка портретів та картин, фауна і флора району, довоєнний період, Велика Вітчизняна війна, Чорнобильська катастрофа, Іванків сучасний.

4. Пам’ятник «Дзвін Чорнобиля». Пам’ятник відкритий 26 квітня 1989р.

5. Пам’ятний знак на честь 400 — річчя смт.Іванків. Встановлений 21 вересня 1989р. в центральному парку за рішенням Іванівської селищної ради. Виготовлений із мармура за проектом місцевого художника.

6. Пам’ятник Герою Радянського Союзу В. Кібенку. Пам’ятник Герою Радянського Союзу В. Кібенку знаходиться у смт. Іванків. Встановлений 26 квітня 1987 р. у парку за рішенням Київської обласної ради. Погруддя виготовлене із бронзи, постамент обкладений мармуровими плитами. Архітектор Ю.Д. Підгородецький, скульптор П.Ф. Кальницький.

7. Музей водогосподарникам-учасникам ліквідації аварії наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відкриття музею відбулося 26 квітня 2001 року в смт.Іванків.

8. В’їздний пам’ятник в смт. Іванків [2]

9. Пам’ятник ліквідаторам на чорнобильській АЕС [3]