«Я ПРИЇХАЛА ВАС ПОЧУТИ І ДОПОМОГТИ…»

Блог редактора

У минулому номері нашої газети вже повідомлялося, що в Іванкові створено ініціативну групу громадян, котрим небайдуже до того, яким буде надалі медичне обслуговування населення нашого та Поліського районів. Адже медреформа передбачає створення госпітальних округів у межах кількох адміністративно­територіальних районів, у яких буде дещо перепрофільовано існуючі досі центральні райлікарні.

Як стало відомо, розпорядженням Кабміну пропонується створити в нашому регіоні Бородянський госпітальний округ. Який має охоплювати населення Вишгородського, Бородянського, Іванківського і Поліського районів,  а також міст Буча й Ірпінь. Наші земляки тривожаться з приводу цього. Адже, на думку багатьох, у тому числі й лікарів, може погіршитися й так не задовільна якість медобслуговування потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи громадян. Котрих, на фоні інших регіонів України, більше «дістають» різні хвороби, в першу чергу – серцево­судинні.

З цього приводу мають зібратися сесії райрад обох районів, аби обговорити стратегію нашого впливу на такі плани.

Очевидно, що саме з цього приводу і побувала нещодавно в нашому та Поліському районах новопризначена (з 14 березня ц.р.) директор Департаменту охорони здоров’я Київської облдержадміністрації А.О. Арешкович. Перед зустріччю з представниками місцевої громади, депутатами і керівниками трудових колективів Алла Олександрівна ознайомилася зі станом справ у райцентрівських та деяких сільських медзакладах, динамікою захворюваності населення тощо.Отож її виступ перед учасниками тієї зустріч був, я б сказав, достатньо зваженим і якоюсь мірою навіть відповідав настроям  людей. Передам основні тези її розповіді й запевнень.

Я розумію ваші тривоги, говорила очільниця медицини Київщини, навіть поділяю їх, бо вони мають під собою серйозні підстави. Вивчаючи показники захворюваності у вашому районі, я побачила основні проблеми. Їх більше, як деінде, і вони – специфічні. Тому це спонукає нас до підходів дещо інших. Я впевнена, що нам вдасться розробити – з вами разом – свою модель структури госпітального округу, дещо відмінну від пропонованих згори варіантів. Бо треба враховувати і віддаленість населених пунктів, і забезпеченість кадрами та медобладнанням, і багато інших факторів.

Я ще не знаю, наголошувала вона, як це працюватиме у вас, але тут має бути унікальний медзаклад з цілодобовим наданням медичної допомоги. Наше завдання розробити такий механізм, запропонувати його і добитися затвердження. Апелювати будемо особливим статусом вашого регіону. Але для цього необхідно залучати сюди додаткових фахівців. І думати, як це зробити, треба, в першу чергу, тут, на місці…

Єдине, що можу вам заявити впевнено, – сказала А. Арешкович, – мережу медзакладів у  вашому районі скорочувати не плануємо. Принаймні, поки я працюю на цій посаді…

На  зустрічі йшла мова і про необхідність посилення профілактичної роботи, зокрема – на рівні ФАПів і амбулаторій сімейної медицини. Що означає  наближення меддопомоги до людей, а не її віддалення.

На моє пряме запитання, чи може вона гарантувати реалізацію на практиці своїх запевнень і наших вимог (щодо утворення Іванківського госпітального округу), Алла Олександрівна відповіла чесно:  їм сьогодні ще самим багато чого незрозумілого є в пропонованій реформі, у шляхах її реалізації. «Але ми, – наголосила, – активно працюємо в тому напрямку, щоб, як мовиться, не наламати дров….»

Чиновниці було поставлено ряд конкретних запитань. Когось її відповіді задовольнили, декого – ні: так завжди буває, і це закономірно. Але вона намагалася вселити в присутніх надію на те, що стосовно Іванківського району дров таки не ламатимуть: «Я приїхала вас почути і допомогти…». Цю її фразу я теж занотував у свій блокнот дослівно.

«Це не реформа заради реформи, – заявила на закінчення гостя з Києва, – а необхідність впровадження  механізму, який забезпечуватиме належний  рівень медичної допомоги. Ми нічого не збираємось скорочувати. Дайте нам час розібратися і все спланувати!..»

Що ж, нам залишається справді чекати. Чекати зважених, раціональних (для нас!) рішень. І не розслаблятися, цілком покладаючись лише на обіцянки. А тримати цей процес на  контролі територіальних громад нашого причорнобильского регіону. Щоб потім не кусати власні лікті…

Так, планується, що госпітальні округи будуть не новоствореними юридичними особами, а справді лише функціональним об’єднанням медзакладів (з поділом їх на різні види допомоги – первинну, вторинну (спеціалізовану), невідкладну, швидку і т.д.). Але ж  тоді й сам Бог велів по­особливому, не шаблонно підходити до потреб і запитів нас, чорнобилян!

 Павло СМОВЖ.