alt

Незалежний ядерний регулятор України: будь-який вплив на прийняття рішень щодо ядерної безпеки – виключений

Публікації Трибуни Праці

alt

В одній з попередніх публікацій, спілкуючись з Віктором Шендеровичем, експертом Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) ми обговорили питання державної експертизи з безпеки Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). ДНТЦ ЯРБ, як з’ясувалося, працює в системі Держатомрегулювання України і виконував експертизу за його дорученням. І саме Держатомрегулювання, як незалежний ядерний регулятор України, 6 липня 2017 видав ДП «НАЕК «Енергоатом» ліцензію на створення ЦСВЯП.

Тож для подальшої розмови ми звернулися до заступника директора Департаменту з питань безпеки ядерних установок Держатомрегулювання України Олександра Григораша.

– Пане Олександре, розкажіть, будь ласка, нашим читачам про Держатомрегулювання України та про загальну специфіку його роботи.

– Держатомрегулювання (офіційна назва – Державна інспекція ядерного регулювання України) – це незалежний центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпеки використання ядерної енергії. І його основне завдання спрямоване на те, щоб будь-яка діяльність з використання ядерної енергії в Україні відбувалося з дотриманням усіх вимог, норм, правил і стандартів ядерної та радіаційної безпеки. Дотримання цих вимог забезпечує безпеку населення та навколишнього природного середовища.

– Держатомрегулювання видало ДП «НАЕК «Енергоатом» ліцензію на будівництво та введення в експлуатацію ЦСВЯП. Які законні підстави ви мали для такого кроку?

– Рішення про видачу такої ліцензії було прийняте Держатомрегулюванням 29 червня 2017 року, а 6 липня було проведене офіційне урочисте вручення цієї ліцензії ДП «НАЕК «Енергоатом». Згідно з законодавством, ліцензія на право здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії видається лише після того як заявник, у нашому випадку – це ДП «НАЕК «Енергоатом», виконає усі вимоги з ядерної та радіаційної безпеки, які передбачені законодавством.

Отже, у ході перевірки дотримання цих вимог Держатомрегулювання вивчало заяву «Енергоатома», у якій компанія просила розглянути можливість видати ліцензію на право провадження будівництва та введення в експлуатацію ЦСВЯП. До заяви додавався комплект документів, у яких обґрунтовувалась безпека здійснення такої діяльності, безпека ядерної установки, яка має бути спорудженою, а також доводилась спроможність ДП «НАЕК «Енергоатом», як експлуатуючої організації, здійснювати заявлений вид діяльності.

Під час розгляду заяви та комплекту документів, про який я сказав, ми перевірили всю інформацію, що зазначена в документах, і провели державну експертизу з ядерної та радіаційної безпеки документів, що обґрунтовують безпеку ЦСВЯП як ядерної установки. Ну і шляхом інспекційного обстеження перевірили спроможність ДП «НАЕК «Енергоатом» виконувати заявлений вид діяльності.

Після того як по усіх цих параметрах ми отримали позитивні відгуки та висновки, було прийнято позитивне рішення про видачу ліцензії.

– А потім Кабінет Міністрів затвердив проект ЦСВЯП?

– Згідно з чинним законодавством проект затверджується КМУ на підставі низки позитивних висновків експертиз, які здійснюються центральними органами виконавчої влади. Тобто наш висновок експертизи з ядерної та радіаційної безпеки був одним із цілого ряду. Крім цього, ДП «НАЕК «Енергоатом» отримав позитивний висновок державної експертизи проекту, який здійснювався ДП «Укрдержбудекспертиза».

– Як українські стандарти ядерної та радіаційної безпеки відповідають стандартам МАГАТЕ та тим, що прийняті в США – країні, де було розроблено технологію ЦСВЯП?

– Що стосується відповідності наших вимог стандартам МАГАТЕ чи, наприклад, вимогам ядерної та радіаційної безпеки, які встановлені Національною комісією ядерного регулювання США, то нові нормативні акти, які ми розробляємо повністю відповідають вимогам МАГАТЕ. Що стосується американських стандартів, то у рамках експертизи попереднього звіту з аналізу безпеки ЦСВЯП наші експерти та експерти ДНТЦ ЯРБ проводили порівняльний аналіз вітчизняних та американських вимог. Було зазначено, що певна кількість вимог у нашому законодавстві є навіть жорсткішими, ніж американські аналоги, деякі співпадають, тоді як окремі вимоги в американському законодавстві жорсткіші за українські. Окрім цього є ще певна кількість вимог, що стосуються ліцензування майданчика і які неможливо застосувати, тому що в Україні майданчик для ядерної установки не ліцензується. Тому я можу сміливо сказати, що наші вимоги з ядерної та радіаційної безпеки розробляються у відповідності до стандартів МАГАТЕ і знаходяться, як мінімум, на одному рівні з вимогами Національної комісії ядерного регулювання США.

– Тобто, при проходженні державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки проект ЦСВЯП задовольнив як українські, так і американські вимоги?

– Від самого початку, коли ми вивчали питання безпеки застосування технології Холтек в Україні, ми зважали на те, що ЦСВЯП є не першим сховищем, яке будується в Україні компанією Холтек Інтернешнл. Окрім цього, ми знали, що технологія Холтек Інтернешнл успішно застосовується для сховищ ВЯП не тільки в США, а і в різних країнах світу таких як: Бельгія, Велика Британія, Іспанія, Швейцарія, Бразилія, ПАР. І тому під час проектування ЦСВЯП був застосований консервативний підхід – це коли застосовувалися вимоги, які є більш жорсткими. Тобто, якщо американські вимоги були більш жорсткими ніж українські, то застосовувались вимоги США, і навпаки, якщо вітчизняні вимоги були більш жорсткими ніж американські, то застосовувалися українські вимоги з ядерної та радіаційної безпеки.

Цікаво відмітити, що у вітчизняному законодавстві (як я вже казав раніше) існують певні вимоги, які є більш жорсткими ніж світові. Наприклад, застосування двох бар’єрів на шляху розповсюдження радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Холтек була єдиною у світі компанією, яка змогла довести, що їхня технологія забезпечує виконання цієї вимоги. Більш того, наш досвід застосування двохбар’єрної схеми вже вивчається такою країною, як Велика Британія, яка теж будує сховище ВЯП на АЕС «Sizewell B».

Тобто ця концепція – два бар’єри на шляху розповсюдження радіоактивних речовин у навколишнє середовище – є більш консервативною та більш надійною, і тому вважаю, що громадськість може бути спокійною.

– Це добре, але у нас, наприклад, виникає питання, чи дійсно наш регулятор ядерної та радіаційної безпеки є незалежним і, якщо є, то наскільки?

– Коли ми приймали рішення про видачу ліцензії, з цього процесу був абсолютно виключений вплив на нас, як експлуатуючої організації, так і профільного Міністерства енергетики і вугільної промисловості України. Так само не було жодного впливу з боку Кабінету Міністрів України. Тобто усі ці органи терпляче чекали, поки ми проводимо експертизу та готуємо свій висновок.

І трохи про сторонні оцінки. У 2008 році у нас проходила місія МАГАТЕ – IRRS (Integrated Regulatory Review Service – Комплексний огляд регулюючої діяльності). У рамках таких місій експерти МАГАТЕ з різних країн перевіряють діяльність ядерного регулятора якоїсь окремої країни на відповідність його діяльності вимогам, що встановлені МАГАТЕ. Ці місії проходять з періодичністю раз на десять років. У 2008 році за результатами роботи місії, що проходила в Україні, експертами були викладені певні зауваження, рекомендації та відмічена позитивна практика вітчизняного ядерного регулятора. Потім у 2010 році експерти МАГАТЕ провели ще й пост-місію, тобто перевірили, як ми врахували їхні попередні рекомендації. Так от, за результатами всієї цієї перевірки було визнано, що український ядерний регулятор України ‒ Держатомрегулювання, є одним з найкращих у світі.

– А чи був подібний регулятор ЯРБ з такими повноваженнями і компетенцією до аварії на ЧАЕС 1986 року?

– До Чорнобильської катастрофи 1986 року організації з такими правами та можливостями, які в даний час є у Держатомрегулювання, не було. І події на Чорнобильській АЕС – це одна з причин створення в нашій країні саме незалежного регулюючого органу, на роботу і висновки якого повністю виключний вплив будь-яких інших органів влади, зацікавлених чи незацікавлених.

– Олександре Віталійовичу, дякую за вичерпні відповіді. Що б Ви хотіли сказати нашим читачам наостанок?

– Що я можу сказати для читачів? Я розумію, що населення нашої країни, яке пам’ятає аварію на Чорнобильській АЕС, із занепокоєнням ставиться до будь-яких подій, що виникають у сфері використання ядерної енергії. Але хочу запевнити, що наш орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки спеціально створений для того, щоб уся діяльність у сфері використання ядерної енергії здійснювалась у відповідності до вимог законодавства і була настільки безпечною, наскільки це можливо. Тобто, у своїй діяльності ми керуємося перш за все пріоритетом безпеки людини та навколишнього природного середовища над будь-якими політичними, економічними та іншими інтересами.

Незалежний ядерний регулятор України: