alt

Віктор Шендерович: Всі фактори впливу на безпеку були розглянуті у необхідному об’ємі

Публікації Трибуни Праці

alt

alt

alt

кщо наші читачі пам’ятають, у серпні ми публікували інтерв’ю  експерта Держатомрегулювання і ДНТЦ ЯРБ Віктора Шендеровича з питань проведення державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Тоді ж було взято обіцянку у нашого співбесідника, що при подальшій нагоді він, як експерт незалежного ядерного регулятора, надасть більш детальну інформацію щодо забезпечення безпеки ЦСВЯП, яке будується в зоні відчуження.

Пан Шендерович люб’я­зно погодився продовжити розмову з нами.

– Пане Вікторе, отже ми можемо повернусь до питання, яке дуже нас цікавить: яким саме чином буде забезпечено безпеку зберігання відпрацьованого палива у ЦСВЯП?

– У централізованому сховищі відпрацьоване ядерне паливо буде зберігатись у спеціальних радіаційно­захисних метало­бетонних контейнерах HI­STORM. (Ви можете побачити їх на фото вгорі справа, а також внизу – транспортер, що перевозить ці контейнери по території сховища). Самі контейнери будуть розміщені на спеціальному майданчику зберігання.

Що є особливо важливим для безпеки сховища – в системі застосовуватиметься пасивний принцип зберігання. Тобто, все буде здійснюватись без використання будь­яких активних елементів і середовищ. Не треба подавати повітря для охолодження: воно буде забезпечено за рахунок природньої вентиляції контейнерів, що само по собі є перевагою «сухого» зберігання.

Крім того, в проекті передбачена система контролю, яка дозволяє контролювати стан контейнерів у будь­який період. А функцією персоналу в системі зберігання буде його діяльність в частині здійснення контролю.

Хочу звернути увагу, що всі фактори впливу на безпеку були розглянуті у необхідному об’ємі для всього комплексу поводження з відпрацьованим паливом у складі сховища, включаючи зберігання. Також у відповідності до вимог національних нормативних документів ці фактори були проаналізовані в документах з обґрунтування безпеки. Ці документи пройшли експертизу Держатомрегулювання із залученням ДНТЦ ЯРБ. При цьому щодо найбільш важливих питань для більшого ступеня доказовості виконувались альтернативні оцінки. З врахуванням цього було підтверджено безпеку ЦСВЯП, включаючи довготривале зберігання терміном до 100 років.

– Ви казали у попередньому інтерв’ю, що для ЦСВЯП було обрано технологію з подвійною стінкою контейнерів? Чому саме цю технологію?

– Так, я говорив минулого разу, що відповідно до сучасних національних нормативних вимог України для зберігання ВЯП потрібен подвійний бар’єр. У даному випадку йде мова про контейнер/кошик, який розміщується в згаданих раніше метало­бетонних контейнерах HI­STORM.

Ця вимога виходить з того, що у філософії ядерної та радіаційної безпеки, яка діє в національних та міжнародних документах, одним з ключових є принцип глибокоешелонованого захисту із створенням кількох бар’єрів безпеки. Наявність кількох бар’єрів підвищує ефективність глибокоешелонованого захисту в обладнанні, призначеному для поводження з відпрацьованим паливом. А подвійна стінка контейнера якраз означає збільшення бар’єрів безпеки. Тобто, система стає більш безпечною.

Слід відзначити, що національні нормативні документи в цьому напрямку (кількість бар’єрів) є більш жорсткими, ніж в інших країнах, наприклад, в США.

– А яким чином відпрацьоване паливо буде захищеним від викрадення чи теракту з вибухівкою або природних катаклізмів? Мається на увазі землетрус чи повінь або інші природні явища.

– Стосовно захисту від навмисних руйнівних дій передбачена система фізичного захисту об’єкту, яка побудована з урахуванням всіх національних положень і вимог. Розкривати її деталі, самі розумієте, не можна.

Стосовно ж захисту від природних впливів, то при проектуванні ЦСВЯП були розглянуті і враховані всі екстремальні впливи, які характерні для регіону розміщення ЦСВЯП з вірогідністю 1 раз на 10 тисяч років, включаючи землетрус, смерч, повінь, температурні впливи та інше. При цьому передбачено  необхідні технічні рішення, якими у разі всіх цих подій забезпечується ядерна та радіаційна безпека ЦСВЯП, як того вимагають діючі нормативні документи України.

Якщо казати про захист від техногенних впливів, то при проектуванні були розглянуті всі можливі для цього майданчика впливи. Зокрема, і такі події, як пожежа на майданчику і за його межами, можливі вибухи вибухівки на майданчику і за межами майданчика. Усе це було враховано при розробці обладнання та інших технічних рішень таким чином, щоб воно не впливало на безпеку цього об’єкта.

Необхідно також сказати, що технічні рішення по системі зберігання, включаючи HI­STORM, забезпечують безпеку в разі такої гіпотетичної події, як падіння літака.

– Одне просте питання, яке просить однозначної відповіді: чи зміниться радіаційний фон у районі розташування сховища після початку його експлуатації?

– При нормальній експлуатації і навіть порушеннях нормальної експлуатації за межами санітарно­захисної зони ЦСВЯП радіаційний фон практично не зміниться.

– А чи є небезпека для навколишнього середовища та населення, яке проживає біля шляхів транспортування відпрацьованого палива на майданчик ЦСВЯП?

– В Україні існують спеціальні нормативні документи, які регламентують вимоги щодо транспортування радіоактивних речовин, зокрема, відпрацьованого палива. Усі вимоги цих документів враховані при проектуванні і виготовленні спеціальних транспортних контейнерів для транспортування відпрацьованого палива від АЕС до ЦСВЯП. Враховані також спеціальні вимоги щодо формування поїздів і транспортування, включаючи різні процедури. Отже, виконання цих умов забезпечує відсутність несприятливих радіоактивних впливів на шляху транспортування відпрацьованого палива АЕС.

Необхідно зазначити, що Україна має доволі позитивний досвід транспортування ВЯП від АЕС по дорогах загального користування. А також є досвід транспортування відпрацьованого палива з країн Східної Європи до Росії по території України. Це звичайна штатна діяльність відповідних організацій.

– Дякуємо, пане Вікторе. Наостанок традиційно просимо сказати щось таке, що ви особисто хотіли б донести до наших читачів.

– Мабуть, я хотів би підкреслити для читачів вашої газети, що технологія «сухого» сховища відпрацьованого ядерного палива є доволі поширеною в різних країнах світу, а також не є чимсь абсолютно новим для нашої країни. Насправді ЦСВЯП – це вже четверте сховище ВЯП в Україні і третє – «сухого» типу. Так, у нас є одне сховище «мокрого» типу зберігання для відпрацьованого палива ЧАЕС. Також з 2001 року експлуатується «сухе» сховище на Запорізькій АЕС. Крім того, зараз практично завершено будівництво ще одного сховища для відпрацьованого палива ЧАЕС – вже «сухого» типу.

Тобто, Україна має позитивний досвід із спорудження і експлуатації сховищ ВЯП, зокрема – позитивний досвід адаптації передових іноземних технологій зберігання ВЯП до потреб нашої енергетичної галузі. При цьому, Україна має позитивний досвід діяльності із забезпечення безпеки цих об’єктів на різних етапах їх життєвого циклу. Це дуже важливо, бо дає нам всім впевненість у тому, що і експлуатуюча організація, і наш незалежний ядерний регулятор добре підготовлені та знаються у тих питаннях, які пов’язані з безпекою при створенні і експлуатації ЦСВЯП.

Ну і треба враховувати, що створення ЦСВЯП – один з елементів енергетичної безпеки України, оскільки дозволяє забезпечувати безперебійну роботу енергоблоків українських АЕС незалежно від умов прийому відпрацьованого ядерного палива Росією. При цьому забезпечується і суттєва економічна вигода для енергетичної галузі і, відповідно, для економіки України.

Залишити відповідь