Треба пам’ятати й горе…

Публікації Трибуни Праці

 

Таку назву носить моя книга про Голодомор 1932-1933 років в Україні. Такий лейтмотив  25 листопада, в День пам’яті жертв голодоморів в Україні, звучав і на сумному заході – мітингу-реквіємі. На якому о 16-й годині, перед смерканням, як і по всій нашій країні, перед пам’ятним знаком – великим мармуровим хрестом у райцентрівському парку –  іванківці   вшановували, в т.ч. й хвилиною мовчання, всіх безвинно убієнних голодом українців і, зокрема, своїх земляків.

Ой, то були  страшні  роки   нелюдської  жорстокості сталінського режиму в ставленні до «неслухняного» українського народу, котрий не хотів масово йти в колгоспи…

Треба пам’ятати!

Аби ніколи й ніде не повторилось подібне!

Павло СМОВЖ.

Фото автора.

Залишити відповідь