МЕНІ БОЛИТЬ… І Я ПЛАЧУ… 11 травня 1986-го  зупинилося серце Віктора Кибенка

Публікації Трибуни Праці

 

 

1 травня. 1986 рік. Селище Іванків Київської області… Ранок, сонячний день. З чоловіком, сином та бабусею знаходимось в будинку мого рідного дядька та хрещеного Кибенка Миколи Кузьмича. Після евакуації села Лелів ми з родиною зупинилися в них. Мої батьки раненько поїхали до села Загальці Бородянського району, куди евакуювали наше село. За кілька днів до того родині мого дядька надійшло дві урядові телеграми за підписом замміністра енергетики та електрифікації Радянського Союзу Будьонного. У першій йшлося: «Ваш син знаходиться в тяжкому стані», а в наступній – «Терміново виїжджайте, ваш син знаходиться в дуже тяжкому стані»…

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Наталія НЕНЮК,

двоюрідна сестра  Віктора КИБЕНКА.