ДЕ Ж ТЕ ЩАСТЯ І НА МІЙ  ПОРІГ?

Публікації Трибуни Праці

 

Мамо, рідна, мила, люба,

Що ж на цій землі не те?

Серце одні моє гублять,

А ти знаєш, що воно святе!

Мамо, ну скажи, будь ласка,

Скільки ще пройти доріг?

Так набридло одягати маску,

Де ж те щастя і на мій поріг?

Мамо, ну невже ж не заслужила?..

Ти ж учила всім добро робить,

Ти ж любові в мене пуд вложила,

Ну скажи, як знову полюбить?

Мамо, мила, люба, рідна,

Де ж мені гріхи всі відмолить?

Твоя донька, знаєш, гідна,

Та й у тебе серденько щемить.

Мамо, знаєш, дуже я втомилась:

Бути сильною – тяжкий це хрест.

Просто, мабуть, я таки спізнилась,

Підкоряючи до щастя Еверест.

Лілія ЛИШЕВСЬКА,

с. Шпилі.