«НЕ КИДАЙ НАС, МАМО…»

Публікації Трибуни Праці

 

 

Уже третій день поспіль чекала дітвора на свою неньку. Юрмиськом вибігала до збитої зі старих, побитих шашелем дощок хвіртки та виглядала на вулицю, сподіваючись вгледіти віддалеку знайому постать. Та все марно…

Зазвичай полишені на тітку Христю, діти збивали довгі літні часи в нехитрих розвагах, самі вишукували усякі ігри.  Приєднувалися до їх гурту і сусідські дітлахи. Отож було весело. Тітка Христя часто кидала малечу саму,  наказуючи, щоб не наробили шкоди. Це, звичайно, стосувалось старшого Сергія, бо на ньому лежала відповідальність за менших братиків і сестричку. За спекотний день, якому, здавалось, не було кінця, діти втомлювалися і солодко спали аж до ранку, сподіваючись побачити свою мамку наступного дня…

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Віктор БУТКО.

с.Термахівка.