І ПІСКИ СТАЛИ ЇЙ РІДНИМИ

Публікації Трибуни Праці

 

 

 

Коли після аварії на ЧАЕС евакуйовували село Андріївку Чорнобильського району в екологічно чисту місцевість, Тетянка навчалася в третьому класі. Тому не все ще розуміла: бачила, яка навколо метушня, як хвилюються її батьки й інші односельчани, як збирають клунки, а потім їх везуть кудись за Київ. Бо там, сказали, спеціально для них зводять новий будинок. У селі Яхни Фастівського району, що розташоване за 30 кілометрів від райцентру, побудували чимало хат для чорнобильських переселенців, серед яких була і вона з сім’єю.

Тільки згодом, уже ставши дорослою і самостійною, вона, Тетяна Миколаївна Сміян (нині секретар Пісківської сільської ради) зрозуміє, що означає втратити свою маленьку батьківщину, батьківську хату, рідний край. Та її мама з татом (як й інші їх односельчани) усвідомлять це раніше. Тому, не роздумуючи довго, через кілька років залишать Фастівщину і повернуться на Полісся.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Тетяна РЯБОКЛЯЧ.

Фото автора.

Залишити відповідь