Як Угорщина може гальмувати євроінтеграцію України – DW

Новини політики

Угорщина погрожує перешкоджати євроінтеграції України, якщо Київ вишле її консула в Береговому. В ЄС Будапешт має менше важелів, ніж у НАТО. Але вони стосуються санкцій проти РФ і важливої зустрічі в грудні.

Конфлікт між Угорщиною й Україною, який розпочався рік тому з ухвалення закону України про освіту, виходить на новий рівень. Приводом стало оприлюднення агентством “Укрінформ” відео, як українським громадянам видають угорські паспорти в консульстві у Береговому. Після цього міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що угорський консул у Береговому поїде з країни.

Його угорський колега Петер Сіярто пригрозив, що Будапешт у відповідь на вислання консула може вдатися до “перешкоджання прогресу України до інтеграції в ЄС і НАТО”. При цьому у двох повідомленнях на сайті МЗС Укращини з цього приводу автентичність відео не заперечується. А запис такого відео названо “операцією спецслужб” на “угорській території”. На журналістський запит DW з проханням пояснити, які саме кроки мав на увазі Сіярто, в МЗС Угорщини вже традиційно не відповіли.

Глава МЗС України Павло Клімкін планує обговорити ситуацію з видачею угорських паспортів громадянам України з угорським колегою Петером Сіярто

Позиція України

Представник України при ЄС Микола Точицький у розмові з DW назвав чергову ескалацію “надуманою угорською стороною”. “Нічого спільного із захистом прав і інтересів угорськомовних громадян України така боротьба не має”, – переконаний посол. Він бачить дві причини дій уряду Угорщини. Перша – для внутрішнього споживання, аби переконати своїх громадян, що він захищає інтереси угорців, також і за кордоном. Друга причина – для ЄС. “Так вони намагаються перевести в площину українсько-угорських відносин ті проблеми, які вони мають всередині ЄС”, – пояснює Точицький. Приклади: резолюція, в якій Європарламент бачить ризики порушення Угорщиною основних цінностей ЄС або позов до Суду справедливості ЄС через несумісність угорського законодавства щодо біженців з правом ЄС.

Сіярто також звинувачує владу України у використанні інциденту в Береговому в кампанії до виборів в Україні наступного року. У свою чергу, Точицький нагадує, що Будапешт має суперечки не лише з Києвом, а й з іншими сусідами, де проживають угорські меншини. “З огляду на те, що Україна не є – поки – членом ЄС, то найбільш гостро це звучить щодо неї”, – говорить дипломат. Як відомо, ухвалення закону про освіту викликало стурбованість деяких інших країн. Утім, це вирішується у двосторонньому порядку. З Болгарією та Польщею йде конструктивний діалог і співпраця, домовленості реалізуються, зауважує Точицький. З Румунією протокол про співпрацю хоч поки і не підписали, але у травні погодили.

На думку українського дипломата, нагнітання Будапештом ситуації не сприяє її врегулюванню. “Якщо людина хоче вирішувати проблеми, вона знаходить шляхи, якщо не хоче, – вона створює проблеми”, – говорить Точицький.

Які важелі має Будапешт

Угорщина вже продемонструвала у рамках НАТО, як вона може перешкоджати євроатлантичній інтеграції. А саме, вона блокувала проведення Комісії Україна-НАТО на політичному рівні. З ЄС ситуація інша, адже в ньому далеко не все вирішується одностайно усіма державами-членами.

Як відомо, Єврокомісія, як виконавчий орган, сприяє Україні на шляху євроінтеграції. “ЄС продовжує підтримувати Україну в її зусиллях з реформ, ціллю яких є задоволення потреб громадян України. Цій цілі служить імплементація угоди про асоціацію”, – заявив речник ЄС у відповідь на прохання DW прокоментувати погрозу Сіярто.

Основні ж важелі Будапешта зосереджені в Раді ЄС із закордонних справ, адже там рішення ухвалюються одноголосно. Що може Угорщина зробити вже найближчим часом?

Засідання міністрів “Східного партнерства”

9 та 15 жовтня в Люксембургу мають відбутися засідання міністрів “Східного партнерства” ЄС. Участь у них передбачається для членів урядів 28 країн Євросоюзу та шести східних партнерів: України, Грузії, Молдови, Азербайджану, Білорусі та Вірменії. Точицький називає ці засідання важливими, адже на них Україна хотіла би обговорити, наприклад, розвиток транспортного сполучення з ЄС або створення кращих умов для малого і середнього бізнесу.

Угорщині не вдасться заблокувати участь у них представників Кабміну України, оскільки цей формат не передбачає ухвалення порядку денного Радою ЄС. А запрошення до участі надсилають Верховна представниця ЄС з зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні та єврокомісар з питань сусідства Йоганнес Ган.

Петер Сіярто взяв участь у Раді асоціації Україна-ЄС у грудні 2017 року

Рада асоціації

Натомість проведення Ради асоціації Україна-ЄС може бути заблокованим урядом однієї країни об’єднання. Адже як порядок денний, так і позицію ЄС на цю зустріч ухвалює Рада ЄС одноголосно. Водночас підсумкове комюніке Ради асоціації не є документом, який затверджується Радою ЄС, тому тут важеля у Будапешта немає. Засідання за участю Могеріні та прем’єр-міністра України має відбутися у грудні.

Санкції

У відповідь на дії Москви проти України ЄС запровадив три пакети санкцій. Один з них – щодо Криму – Євросоюзу треба подовжувати щороку, інші два – персональні та секторальні санкції – раз на півроку. Для подовження потрібна згода міністрів усіх 28 держав-членів ЄС. Хоча регулярно одна або інша країна висловлювала сумніви в доцільності санкцій, за понад чотири роки їхньої дії єдність Євросоюзу щодо них жодного разу не порушувалася.

Питання санкцій не стосується євроінтеграції України. Однак Петер Сіярто в інтерв’ю телеканалу RT, який фінансується з бюджету РФ, 21 вересня заявив, що хотів би дискусії, чи були санкції успішними. Водночас єдність ЄС у цьому питанні Сіярто назвав “цінністю”. Вимагати такої дискусії його керівник, прем’єр Угорщини Віктор Орбан зможе вже в середині грудня. Тоді відбудеться саміт, на якому лідери ЄС мають розглянути питання секторальних санкцій. Микола Точицький додає, що дискусія про доцільність санкцій “поки на рівні розмов”.

Макрофінансова допомога

Україна очікує від ЄС макрофінансової допомоги в розмірі одного мільярда євро. Рішення, чи надавати ці кредити, нині цілковито в руках Єврокомісії, тож Угорщина вже не має важелів. Більше того, Будапешт дав свою згоду на меморандум про розуміння щодо цієї допомоги, підписаний у вересні.

Щоправда, за словами Точицького, під час ухвалення влітку самої програми допомоги Будапешт проголосував проти неї. Однак це рішення затверджується кваліфікованою більшістю, тому це ні на що не вплинуло.

Безвіз

До кінця року Єврокомісія повинна опублікувати другу доповідь у рамках механізму призупинення безвізового режиму. Однією з тем буде і Україна. За цим механізмом, будь-яка країна ЄС може сповістити про наявність підстав для повернення візового режиму. Проте рішення про це знову-таки ухвалює Єврокомісія.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Залишити відповідь