Нелегка доля Ніни Севрук

Публікації Трибуни Праці

 

Нинішнє спекотне літо було вельми щедре на рясний врожай  садовини. Обтяжені різних барв яблуками гілки ломились од заважкої ваги. На обійсті Севруків у Термахівці в ті гарячі дні кипіла робота: поспішали Петро Володимирович і його дружина Ніна Іванівна зготувати якнайбільше яблучного соку, свого, натурального. На поміч батькам приїхала з Києва і дочка Юлія. Словом, у кожного – повний лантух обов’язків, клопоту. А ще ж треба упорати і городину. Жінкам тільки встигай крутитись, бо на їхніх плечах – основний тягар домашнього господарства. Ніні Іванівні не звикати до труднощів: долає їх легко, хоч за плечами – шість десятків весен. У всьому помітно відчувається неньчин вишкіл, що пройшла його ще відмалку.  Невелика на зріст, повна енергії, не відстає од чоловіка на косовищі під час заготівлі сіна, не менш вправно орудує і сокирою. Свого часу, у шкільні роки помагала матері, Марії Іванівні, на свинофермі.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Віктор Бутко.