Інтелектуальне наповнення

Публікації Трибуни Праці

 

І хліб нам треба, і вода, і ліки, і машини, і житло, і гарні дороги.

Чи є сьогодні в Іванкові книгарня, дізнаюсь дзвінком до Іванківської РДА. Там відповідають, що такої немає.

В радянські часи книгарня була. Я не возвеличую ті часи, коли по наказу партії книгарні розміщували в кожному районному містечку. Тоді існував стереотип про найбільш читаючий радянський народ. І на підтвердження цього, на кожній вулиці по містах були книгарні, любителі книг організовувались у різні клуби і підписувались на періодичні журнали, багато журналів передплачували на пошті, збирали домашні бібліотеки, записувались в районні бібліотеки. А ще тягали макулатуру на пункти прийому і взамін отримували книги. Наші меблеві стінки були забиті класичною і шкільною літературою.

В моєму оточенні дійсно були фанатичні читачі, можна сказати, ходячі енциклопедисти. Книги в домі були предметом гордості для їх господарів. Я збирала і багато читала літератури: Володимир Свідзінський і Ігор Качуровський, Василь Рубан і Василь Барка; Михайло Грушевський і Павло Грабовський, Олександр Довженко – письменники XIX, XX століть – є на моїх полицях.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Ніна ДЯЧЕНКО,

м. Київ – с. Поталіївка.

Залишити відповідь