Ніхто наперед не прораховує

Публікації Трибуни Праці

 

 

Прочитавши статтю в «Трибуні праці» під назвою «Відбудувати сільраду немає коштів», надруковану  в №33  25 серпня, вирішила висловити свою думку з цього приводу.

Кожен на даний час іде по найменшому шляху опору. Для  Пісківської сільської ради те, що інвестори­керівники ТОВ «СІЕКО» взяли на 49 років в оренду 25 га землі (на полі між селами Ковалівка та  Соколи) – це хоч якась крапля допомоги. А для району, країни, я думаю, що і для більшості жителів селища та району, це дрібниця. Та мова – про конкретне село, якому сьогодні важко жити.

Обіцянка від вищого керівництва із­за кордону – погасити черговий борг коштів – малонадійна. Але треба вірити і чекати. Що далі? Невідомо: чи будуватимуть ці інвестори тут сміттєпереробний завод? Якщо сміття буде везтись із Києва, то це – транспортні затрати, плюс кошти на переробку, та ще плюс – на перевезення із Пісок на інші заводи. І, виходитиме, що затрат може бути більше, ніж прибутку. Як той продавець з анекдота, який купляв яйця, варив їх і знову продавав по тій же ціні, що й купляв. Запитують: що ж тобі залишається? Каже: «Навар»… Так і в нас виходить: шум і забруднене повітря від сміття, якого нам і так  вистачає від Іванківської ТЕС…

За 27 років усе розвалили, розібрали і тільки чергові транші беруть: то окремі організації,  то  країна. Ніхто нічого наперед не прораховує. От і з цим заводом. Чому, починаючи з нашого селища і району, не організувати роздільне збирання сміття (в одну середу – таке, у другу – інше). А це все можна зробити. Може, якийсь інвестор для цього і знайшовся б. Так і в селах. У білорусів треба досвіду запозичити…

Надія ЯКОВЕНКО.

Залишити відповідь