«Не обращайте внимания!..»

Блог редактора

 

 

Промовистий факт! Вже навіть секретаріат Національної спілки журналістів України «криком кричить», бачачи, що коїться в Україні. А тому… висловив недовіру гендиректору «Укрпошти» І. Смілянському (цитата): «який руйнує систему поштової доставки преси». Щодо правомірності такого формулювання (тобто, висловлення недовіри) можна б і посперечатися, але головне – інше: НСЖУ вслід за сотнями редакцій місцевих газет  закликає владу терміново вжити відповідних заходів.

Після цього очільник поштового відомства на своїй сторінці у Фейсбуку риторично­популістськи запитав своїх друзів і прихильників, що йому робити?.. Вони висловились по­різному. Й це закономірно. Та мене «вбив» один з колишніх відомих журналістів­автогонщиків, а нині «політичний експерт», який порадив пану Смілянському (знову цитата): «Не обращать на них внимания и послать спилку нах…р.»

Схоже, пан Ігор так все й робить.

Принаймні, на місцях складається подібне враження.  Про реформування «Укрпошти», точніше – про його негативні наслідки для населення, сьогодні не говорить і не пише хіба що лінивий. Ми в «Трибуні праці» не ліниві… Отож у минулому номері газети повідомили читачів про чергові  вимоги керівника цього державного поки що підприємства. Вибиваючи дозвіл в уряду на вагомі для себе (свого відомства) преференції, він вже вдається до прямого шантажу. Зокрема, залякує, що «Укрпошта» припинить з 1 січня 2019 року доставку пенсій. Бо, виявляється, уряд та парламент не погодили їм економічно вигідного тарифу на цю роботу…

Я почав писати ці рядки в понеділок, 5 листопада. Знову набралося вдосталь фактів, які «дістають» і мене особисто, і багатьох передплатників нашого видання.

Люди дзвонять нам з різних причин. Одних цікавить, чому редакція оголосила на перше півріччя 2019 р. одну ціну, а поштовики їм називають іншу – більшу. Інших обурює, чому невчасно доставляється газета. А мене обурює ще інше: що в Київській міській дирекції «Укрпошти» не вважають за потрібне погоджувати з редакціями свої дії,  мовчки додаючи до повідомленої їм редакціями видавничої вартості газет свої «надбавки». Й що гендиректор «Укрпошти» І. Смілянський не хоче зустрічатися з журналістами столичної області, аби розповісти про перспективи поштового обслуговування мешканців Київщини в наступному році.

Так, заявку нашої редакції  із зазначенням видавничої вартості «Трибуни праці» та проханням оформляти передплату на неї лише на І півріччя 2019 року в КМД ПАТ «Укрпошта» «обробили» по­своєму й без погодження з нами. В результаті оголосили в своєму каталозі річну передплату (після мого телефонного «заперечення» дали вказівку на місця не проводити її й викреслити річну вартість у відповідній графі). А також додали свої 7,8 грн до наших 150 грн. (За оформлення передплати поштовики беруть  гроші  окремо).

Тепер доводиться нам пояснювати в газеті, що  передплатну ціну встановила пошта, а не ми: 157,8 грн на 6 місяців.

Щодо недоставки газети по району в суботу, 3 листопада.

Виявляється, тираж, переданий нами, як завжди, в  Іванківський поштовий відділ у п’ятницю, не був завезений  того ж дня,  як завжди, – в Бородянський ЦПЗ. А «поїхала» туди наша газета (мені пояснили, що це сталося з вини водіїв) лише в суботу. Отож, розсортована там по селах, вона прибула назад, в Іванків, тільки в понеділок. Якого дня потрапила «Трибуна праці» листоношам по району і як оперативно вони розносять її: теж питання – окреме…

Висновки – невтішні.

Так, реформування сьогодні потрібне  скрізь, у всіх відомствах. Але – в кращий бік, а не гірший. Керівництво «Укрпошти» мотивує свої вимоги  необхідністю – в першу чергу! – підвищення зарплат своїм працівникам. Проте на практиці це робиться для поштових чиновників, а листоноші масово кидають цю сьогодні невдячну роботу, за яку навіть мінімалки не отримують. То це реформування?!.

Павло Смовж.