Лайк замість гречки: як політики агітують у соцмережах – DW

Новини України

Понад учетверо зросла кількість українських користувачів Facebook за останні п’ять років. Мережа стала зручним полем для маніпуляцій громадською думкою напередодні виборів.

Під час минулих президентських виборів кількість українських користувачів Facebook – найбільшої соцмережі світу – ледь сягала трьох мільйонів. Зараз – понад 12 мільйонів, свідчить внутрішня статистика соцмережі для рекламодавців. Таке стрімке зростання не могло не привернути до соцмережі увагу політиків, які не з наближенням виборів шукають нові можливості для агітації.

Чи є кордони для Facebook?

На відміну від телевізійної реклами, агітація в соцмережах виконує в першу чергу важливу мобілізаційну роль, розповідає DW політичний медіаконсультант Михайло Красюк. “Соцмережі, використовують щоб швидко поширити якийсь короткий політичний меседж, створити враження “громадського обговорення”, – пояснює він.

Опитані DW учасники ринку цифрової реклами вказують на непрозорість українського ринку реклами в соцмережах і пов’язані з цим ризиків маніпуляцій. “Справа в тім, що навіть великі українські бізнес-структури та агентства оплачують рекламу у Facebook за “сірими” схемами – через платіжні картки приватних підприємців – адже в соцмережі немає рахунків в українських банках”,- пояснює медіадиректор рекламної агенції Havas Digital Ганна Ніколаєва. Вона наводить приклад цілеспрямованої агітаційної кампанії, яка може містити ознаки іноземного впливу на формування громадської думки в Україні. “Ми бачили, як представники московського патріархату збирали дані користувачів, що дивилися трансляцію молебну патріарха патріарха Кирила, а потім їм показували рекламу проти створення помісної церкви в Україні”, – зазначає Ганна Ніколаєва.

Мережі з тисяч акаунтів

Глибокий таргетинг на основі нагромаджених даних користувачів – найважливіший рекламний інструмент Facebook, розповідають опитані DW експерти. Він дозволяє поширювати різні рекламні повідомлення для палких симпатиків бренду чи політика, тих хто сумнівається у підтримці, чи тих, хто ніколи взагалі про нього не чув.

Та найвищим пілотажем пропаганди є навернення на свою сторону ідейних супротивників, зазначає головний редактор українського онлайн-видання “Тексти” Роман Кульчинський. Восени 2016 року він разом з колегами опублікував розслідування, в якому викрив цілу агітаційну мережу з понад двох тисяч акаунтів. В спільнотах українських націоналістів вони поширювали радикальні повідомлення із закликами до державного перевороту. Центром мережі був користувач Сергій Мазура – імовірно колишній бойовик самоназвоної “ДНР”, що мешкав у Москві.

Мінливі спільноти

Частина націонал-патріотичних Facebook-груп, які згадувались у розслідуванні “Текстів” два з половиною роки тому, існують і досі. Роман Кульчинський, зазначає, що в таких спільнотах чимало реальних користувачів, проте вони глибоко інфільтровані так званими ботами – акаунтами, які частково ведуться за допомогою програмного забезпечення, а частково – найманими працівниками, які поширюють необхідну інформацію. “Вони з самого початку створювались під вибори. Їх мета – сіяти паніку чи сприяти зміні чинного керівництва держави”, – стверджує головний редактор “Текстів”, який є переконаним прихильником Петра Порошенка.

Представники Facebook називають групи важливим інструментом низової мобілізації та гуртування користувачів навколо політичних ідей та цілей. Однак в Україні такі спільноти часом змінюють політичний “колір”. Так, наприкінці січня цього року група “Михаил Саакашвили – наш лидер” із понад 40 тисячами учасників змінила назву на “Володимир Зеленський – народний президент”. Тепер у ній поширюється переважно агітація Володимира Зеленського, однак Михайло Федоров, засновник агентства інтернет-маркетингу SMMStudio, яке веде онлайн-кампанію кандидата, запевнив DW, що не має до спільноти жодного стосунку і не використовує в агітації проплачених “ботів”.

Без російських соцмереж

Федоров називає Facebook найважливішим майданчиком для онлайн-агітації. Через соцмережу його клієнт, актор, відомий роллю президента країни у власному комедійному серіалі, навіть проводив опитування, на основі якого обіцяв сформувати передвиборчу програму.

Втім, сторінки на підтримку Зеленського з тисячами підписників можна знайти і в російській соцмережі “Вконтакте”, доступ до якої українські інтернет-провайдери мають блокувати за рішенням Ради нацбезпеки і оборони з травня 2017 року. Блокування доволі легко обходити за допомогою VPN-сервісів, втім Ганна Ніколаєва з Havas Digital називає розміщення реклами в російських соцмережах “токсичним”. “До того ж така реклама може миттєво привернути увагу фіскальної служби, оскільки оплатити її офіційно з України неможливо”, – додає вона. Михайло Федоров стверджує, що Володимир Зеленський не веде агітацію в російських соцмережах.

До інформації, яка поширюється маловідомими ресурсами у соцмережах треба ставитися з обережністю

Блокування “Вконтакте” та “Однокласников” дещо спростило роботу агітаторів та рекламодавців, зібравши користувачів соцмереж на одному головному майданчику – Facebook, говорить засновник харківської аналітичної компанії Singularex Євген Мусієнко. Минулого року на замовлення Стратегічного центру комунікацій НАТО Singularex проводила дослідження ринку маніпуляцій у соціальних мережах.

Закритий ринок фейків

“Український сегмент Facebook здається доволі заполітизованим, порівняно із Заходом, де соцмережі – переважно місце для обміну особистою інформацією. Проте значна частина цих політичних суперечок ведеться не справжніми людьми, а ботами”, – ділиться спостереженнями Мусієнко.

Представники Facebook запевняють, що щодня блокують до двох мільйонів фейкових акаунтів. Втім, технології маскування ботів теж не стоять на місці, пояснює Мусієнко. “Наприклад, акаунт, який створений та ведеться за допомогою мобільного доступу за технологією 4G, має заздалегідь високий ступінь довіри і може існувати місяці, публікуючи відверті фейки”,- розповідає він DW.

У дослідженні Singularex ринок фейкових акаунтів визначений як доволі закритий. При цьому технічні можливості для їх створення навіть для європейських замовників надають переважно компанії з Росії. Однак керують “ботами” та агітацією, яку вони поширюють, в тому числі і українські агентства, які можуть одночасно працювати на різних політиків. “Один із наших співрозмовників стверджував, що його компанія контролює 10 відсотків політичної дискусії в українському сегменті Facebook”, – говорить Мусієнко.

Полігон для нових технологій

Засновник Singularex вважає, що під час майбутніх виборів український онлайн-простір може стати полігоном для випробування як нових методів маніпуляцій, так і методів протидії ним.

Після виявлених інцидентів втручання у виборчі процеси в США, Великій Британії та інших країнах Facebook та інші інтернет-гіганти перебувають під значним тиском політиків, які вимагають обмежити поширення фейків. Попри зобов’язання, взяті на себе провідними компаніями, Єврокомісія наприкінці січня визнала їх зусилля недостатніми напередодні виборів до Європарламенту.

В Україні Facebook вже кілька місяців шукає менеджера з публічної політики, в обов’язки якого входитиме зокрема й співпраця з держорганами щодо протидії дезінформації. Однак поки невідомо, чи запрацює хтось на цій посаді до президентських виборів.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet