«Яке ви мали право без нас вирішувати?!.»

Публікації Трибуни Праці

 

 

 «Прочитавши статтю О. Косянчука у «Трибуні праці» за 26 січня ц.р., я теж була шокована тим, що невеличка  група людей на чолі з іванківським священиком прийняла рішення про те, що вони бажають бути в підпорядкуванні російської церкви.

Люди добрі, схаменіться! Де ми живемо: в Росії чи в Україні?! Чому в моєму рідному Іванкові має бути російська церква?! Скажіть мені, будь ласка!

Хочу звернутись до підписантів: ви запитували в мене і всіх мешканців Іванкова, хочемо ми, щоб в нас була російська церква, чи ні?! Яке ви мали право без нас вирішувати?!

Чи запитували ви про це в матері з Іванкова, в якої російською зброєю, освяченою Кирилом,  вбито 18-річного сина-воїна, якого привезли з фронту хоронити у закритій труні?.. Подивіться в її очі!.. Чому іванківський священик не відспівував нашого воїна? Тому, що  українських воїнів російські священики не відспівують. Наказ з Москви!..

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

ВІД  РЕДАКЦІЇ. Цей лист надійшов нам без підпису. Як правило, ми не друкуємо анонімних послань, у котрих – найчастіше – міститься  суб’єктивна критика когось за щось. Але в цьому випадку авторку (а це видно по написанню й почерку) можна  зрозуміти: вона висловлює  хоч і власні думки, але співзвучні думкам і поглядам багатьох наших земляків. Саме тому, вважаємо, і не маємо права проігнорувати таку позицію – проукраїнську, що  логічно випливає із ситуації навколо цього важливого питання.