АРХЕОЛОГІЯ – ЇЇ ЖИТТЯ…

Публікації Трибуни Праці

 

 

Я б сказала, що для нашої землячки Лесі Володимирівни ЧМІЛЬ археологія – її життя. І хоч вона – всебічно розвинена особистість, іноді здається, що походження давнього світу і все, що в ньому відбувалося колись, її цікавить більше, ніж реальні речі навколо. Звісно, це – жарт. Та в ньому є немала доля істини…

Ще навчаючись у Іванківській середній школі, вона особливо захоплювалася просто для себе (з цікавості) історією давніх світів. Як подорослішала, зрозуміла: все­таки треба займатися тільки тим, що тобі подобається. Київський держуніверситет імені Тараса Шевченка став її другою, але вже дорослою, школою життя. Тут з другого курсу вона обрала собі за основу навчання на кафедрі археології і музеєзнавства. Та найбільше подобалася дівчині практика після кожного курсу в експедиції, яку організовував Інститут археології НАН України. То були так звані розвідки по Київщині: відшукування давніх курганів, старих і нових поселень. Згодом вона освоювала польську культуру, вела розкопки та вивчення різних історичних пам’яток старовини біля міста Кракова у Польщі. Потім її запросили у Подільську постійно діючу археологічну експедицію. Після отримання диплома і розподілу в університеті Лесю і запросили сюди на роботу уже як молодого спеціаліста. Більше як чверть століття минулого з того часу. За її плечима уже немало пройдених доріг стежками України, проведених розкопок. Та останніх найбільше на території самого Києва, області.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Тетяна РЯБОКЛЯЧ.

Фото автора.