БУДЬ-ЯКЕ НАСИЛЬСТВО – ЗЛОЧИН, А НЕ ЛЮБОВ…

Публікації Трибуни Праці

 

 

11 січня цього року в Україні набули чинності зміни до Кримінального кодексу, що визнають системне насильство в сім’ї злочином. Крім цього, вже рік діє Закон «Про протидію та запобігання домашньому насильству», який визначив 16 категорій людей, щодо яких може чинитися таке насильство. Зараз це не лише дружина, дитина, чоловік. Це й бабусі, дідусі, колишнє подружжя, люди, які мають спільну дитину чи живуть у громадянському шлюбі, наречені, брати, сестри. Віднині й дитина, яка стала свідком насильства в своїй родині, також визнається його жертвою і має право на всі відповідні соціальні, медичні, психологічні й правові послуги. І все-таки, найчастіше трапляються випадки, коли вчиняється домашнє насильство чоловіка над дружиною.

Не знаю, може й зараз є такі серед прекрасної статі, хто терпить знущання та переконує себе в тому, що «б’є – значить любить». Але, на мою думку, можуть стверджувати таке тільки мазохісти – люди, які отримують задоволення від того, що їм роблять боляче. Нормальні (тобто, психічно здорові) і не завдаватимуть іншим болю, й не кайфуватимуть від того, коли їх хтось відлупцює. Незалежно від того, це жінка чи чоловік. Домашнє і гендерне насильство зустрічається по всьому світу і воно не є унікальним для України. За світовими статистичними даними, лише 10% постраждалих звертаються до поліції. Щорічно в нашій країні від домашнього насильства гине 600 жінок. І столична область та наш район зокрема – не винятки.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Тетяна РЯБОКЛЯЧ.