Чорнобильська пам’ять

Публікації Трибуни Праці

 

Ангели плачуть, ворони крячуть,

Як і тоді, за вікном.

А над полями, мовби тумани,

Роки пливуть полином.

Зболені дзвони дзвонять на спомин

Чорних обпалених днів.

Ніби ікони, обличчя знайомі –

Тих, кого атом спалив.

Журно лелеки пам’ять далеку

Оберігають крильми,

Ніби гамують чорнобильську спеку…

Оберігаймо і ми.

Зорі горіли – свічу запалили,

Щоб оживити на час

Квітень змертвілий, навік спопелілий,

Що вікопомний для нас.

Дзвони співають, дзвони ридають:

Реквієм – наче луна.

Й десь вище хмар у цей час пропливають

Вічні, як біль, імена.

                                                              Наталія Мельниченко.

с. Мала Макарівка.