Нинішні райони потрібні лише чиновникам. А людям потрібні якісні послуги

Публікації Трибуни Праці

 

Успіх у формуванні базового рівня місцевого самоврядування спостерігається всупереч інформаційному бруду, поширеним страшилкам про «знищення села» опонентами реформи і політиканами, які шукають приводів, щоб залишитись в інформаційному полі. Тепер вони свої зусилля направляють на очорнення наступного кроку – реформування субрегіонального рівня адміністративно-територіального устрою – районного. «Гвалт! Все пропало! Райони ліквідують! Гіпс знімають! Клієнт відходить!» Приблизно такі, неконтрольовані здоровим глуздом, вигуки лунають з уст переляканих реформою осіб. Лінки на ці заяви навмисне не публікую, щоб не сприяти поширенню фейків. Але маю для таких осіб добру пораду: пийте заспокійливе і знайдіть собі роботу, на якій від вас буде хоч якась користь.

Насамперед давайте розберемося, що таке райони. Вікіпедія каже, що райони – це адміністративно-територіальні одиниці другого порядку в Україні. Вони були створені ще в УРСР у 1923 році шляхом укрупнення землеуправлінських одиниць.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

 

Юрій ГАНУЩАК,

директор Інституту розвитку територій.

ВІД РЕДАКЦІЇ. В повітрі знову пахне територіально-адміністративною реформою… Вже вкотре. Тепер подібне пропонують в рамках так званої децентралізації влади. І поволеньки готують нашу свідомість до радикальних змін у нашому житті. Але здоровий глузд і пам’ять про різні попередні реформи ставлять просте запитання: а чи дійсно на даному етапі вони принесуть користь? А якщо навпаки вийде?.. Уявляєте, що тоді буде?!.

Запрошуємо читачів до обговорення цієї теми і на сторінках «Трибуни праці», і сторінці нашої газети в Фейсбуку.

Заходити сюди можна буде також через посилання з місцевих спільнот, де ми розміщуватимемо відповідні анонси газетних публікацій.