Свідок історії села

Публікації Трибуни Праці

 

 

Надії Іванівні Ільченко з Губина у січні нинішнього року виповнилось 85 років. Усе її життя минуло в рідному селі, яке після аварії на ЧАЕС стало одним з найвіддаленіших населених пунктів нашого району і одним з найближчих (розділяє лише колючий дріт) до зони відчуження.

А колись, ще до Другої світової війни, пригадує бабуся Надя, тут усе процвітало, було багато жителів. У місцеву  школу добирались на навчання діти з Медвина, а також із відселеної після аварії на ЧАЕС і зниклої з мапи Київщини та України Кам’янки.

Надія Іванівна – дитина війни. Коли у 1941-му оголосили про напад фашистської Німеччини на СРСР, їй було сім років. Але досі, через майже вісім десятиліть, пам’ятає те жахіття, яке довелось перенести й губинцям. Через їхній населений пункт у 1943 році проходила лінія фронту, адже за 10 кілометрів – у Страхоліссі – знаходилась переправа через Дніпро – як плацдарм при визволенні столиці України.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Людмила ШУНКОВА.

Залишити відповідь