ХТО Й ЧОМУ КРАДЕ КВІТИ НА КЛУМБАХ?

Публікації Трибуни Праці

 

 

Відповісти на це запитання однозначно неможливо. Пригадую ще зі шкільних років, як знайомий хлопець рвав троянди біля пам’ятника Леніну й тодішнього райкому партії для своєї коханої дівчини. Не повірите, але його не впіймали ні сторожі, ні працівники міліції. Та й чи ловили взагалі? Квітів було насаджено тоді (1980-ті роки) на клумбах в центрі Іванкова багато. Мотив юнака зрозумілий: і зробити приємне подрузі, й похизуватися сміливістю. Але, що цікаво, біля хати батьків того кавалера завжди були чудові квітники…

Якось біля редакції нашої газети ми посадили декоративні кущі. Не всі саджанці довго протрималися: через кілька днів від більшості з них залишились тільки ямки. Така ж історія і з ранніми квітами навесні: в минулі роки з корінням викопували тюльпани напередодні поминальних днів. Думаю, пояснення тут  зайве (для тих, хто не знає: старе кладовище – напроти редакції…).

Одного року у переддень гробків на новому кладовищі, що за Іванковом, знайомий зі сльозами на очах розповідав: “Нічого святого в деяких людей немає: кілька днів тому посадили живі квіти на могилі в доньки, а сьогодні – тільки місце від них…Ось насаджуємо нові…” Відтоді минуло 15 літ. Чи щось змінилося? Можливо.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Тетяна РЯБОКЛЯЧ.