ВІДСТОЯТИ ПОШТУ НА СЕЛІ

Публікації Трибуни Праці

 

 

Пошта у селі – це своєрідний острівок зв’язку із зовнішнім світом людей, часто відрізаних від цивілізації відсутністю доріг та транспорту. Коли керівництво ПАТ «Укрпошта» заявило, що проводитиме реформу, дирекція підприємства запевняла: поліпшиться якість та доступність поштових послуг, замість листонош на велосипедах селами роз’їжджатимуть сучасні автівки  з навченими фахівцями – і все буде добре…

На сьогодні, до прикладу, у Поліському районі знову скоротили робочий час поштових відділень у селах. Раніше листоноші працювали два дні на тиждень, зараз лише один – у вівторок. Проте обов’язків – додалося. Адже, окрім доставки газет та пенсій, поштові працівники приймають і комунальні платежі. А ще повинні «роздати» адресні субсидії… Нерідко у відділенні працює одна людина, яка виконує обов’язки і керівника, і листоноші.    Працівники скаржаться: як встигнути все зробити? Ще й неабияк побоюються за свою безпеку, бо виплати доводиться нести до людей без супроводу та елементарних засобів захисту.  І при такому навантаженні заробітна плата  листоноші в Поліському районі складає… 700­800 грн за місяць.

Не краща ситуація і в районному поштовому відділенні в смт Красятичі. Там навпаки – додали робочого часу і тепер відділення працюватиме не три дні на тиждень, а чотири. Навантаження вже  відчула на собі завідуюча відділенням. При цьому зарплата за посаду керівника та функції оператора  поки залишилась на тому ж рівні – 0,5 ставки, тобто 1500 грн.

З  1 травня вступила в дію норма закону «Про житлово­комунальні послуги» щодо нарахування пені за заборгованість. Найбільше турбуються жителі віддалених сіл. Для прикладу, щоб доїхати до поштового відділення в райцентр і розрахуватися за спожиті послуги, мешканцям Воропаївки, Блідчі, Шпилів та Леонівки Іванківського району доводиться підлаштовуватися під рейс маршрутного автобуса, який курсує цими селами… раз на тиждень. За таких умов вчасно розрахуватися за комуналку нереально, враховуючи той факт, що платіжки іноді також потрапляють до споживачів із затримкою в кілька днів. А енергетики, як говорять люди, «не панькаються» із сільським населенням. Якщо  міські мешканці місяцями накопичують борги, скажімо, за світло, то сільській бабці його враз «відріжуть» за якісь 10 несплачених кіловат.

Знову б’ють на сполох газетярі. Редакції місцевих ЗМІ після роздержавлення не фінансуються з місцевих бюджетів. Тому журналісти нині особливо зацікавлені у тому, щоб їхні газети передплачувало більше мешканців їхніх районів. Втім, через складнощі із доставкою друкованих видань (в деякі населені пункти преса доставляється з великим запізненням) люди просто не передплачують газет. Саме тому й за результатами передплатної кампанії на перше та друге півріччя 2019 року майже всі редакції Київщини відчутно втратили у  тиражах своїх видань. Є випадки, зокрема, й в Іванківському районі, коли місцева газета виходить  друком у п’ятницю, а читачі в деяких селах отримують її наступного четверга – тобто, майже через тиждень.

Останнім часом проблемами пошти на селі зайнявся народний депутат України Ярослав Москаленко. Все почалося зі звернення до нардепа від Асоціації регіональних ЗМІ щодо ситуації з реформою «Укрпошти», яка почала впроваджувати пілотний проект із закриття відділень поштового зв’язку в населених пунктах з населенням менше 2000 осіб. Мало того, що друковані видання змушені сплачувати їй непомірні тарифи на доставку (протягом останніх десяти років вони зросли більш як у 10 разів), то завдяки подібним «новаторським підходам» поштовиків люди в селах взагалі відмовляються від передплати, адже газети їм практично не доставляються.

У віддалених і малих населених пунктах у рамках пілотного регіону так звана «пересувна пошта» з’являється тільки один раз на тиждень на 1­2 години, та й ці графіки порушуються, зокрема, через стан доріг. Листоноші, які в селах отримують 0,5 чи 0,25 мінімальної зарплати, теж відверто не зацікавлені проводити передплату і часто просто відмовляють людям у цій послузі. А в деяких селах листоноші взагалі відсутні – йдуть скорочення. Це при тому, що середньорічний темп зростання чистого доходу «Укрпошти» протягом 2016­2018 рр. склав 20,8%. Лише у І кварталі 2019 року він становив майже 1,9 млрд грн. Заробітні плати керівництва підприємства теж постійно збільшуються…

Через проблеми неякісної роботи «Укрпошти» до Ярослава Москаленка звертався  голова Ради редакторів друкованих ЗМІ Київської області Павло Смовж. У відповідь на це звернення народним депутатом було ініційовано нараду в Київській обласній державній адміністрації за участю редакторів ЗМІ  столичної області та представників Київської дирекції «Укрпошти». За її результатами народний депутат терміново підготував та направив листи­звернення до Президента та Прем’єр–міністра України. Завдяки цьому вдалося привернути увагу керівництва держави до загрозливої ситуації, і вже за кілька днів Президент поставив вимогу припинити звільнення листонош та зберегти відділення у сільській місцевості.

Але є й інша біда, про яку неодноразово заявляв Я. Москаленко: починаючи з грудня 2017 року, з різних причин у країні почав безпрецедентно стрімко дорожчати газетний папір. Із початку 2018 року ріст ціни на нього вже становив до 45% за місяць!.. Ситуація ускладнена  тим, що альтернативи немає: майже весь газетний папір в Україні – російський, тобто, його ринок монополізовано. Ще  трохи постачається білоруського та польського… Але жодного кілограма українського! Бо в нас цей стратегічний товар взагалі не виробляється.

«За всі роки незалежності, особливо за 5 років війни, в Україні не зроблено жодного кроку, щоб хоча  трохи зменшити «паперову» залежність від країни­агресора. Вдумайтеся: якщо Росія заборонить продаж газетного паперу в Україну, всі наші газети припинять існування! Без жодного перебільшення, це – питання державної ваги й інформаційної безпеки. Я  не згоден з нинішньою державною політикою щодо друкованих засобів масової інформації, яка призвела до дефіциту газетного паперу, безпрецедентного росту ціни на нього та майже повної залежності від монопольного становища російських виробників паперу в Україні, руйнування системи доставки газет, відсутності адресної фінансової державної підтримки реформованих друкованих ЗМІ місцевої сфери розповсюдження, а в підсумку – до невиконання найвищими державними органами влади законів України про пресу та постійного значного здорожчання місцевих газет для читачів». Це ­ позиція народного депутата, яку він висловлював неодноразово.

З ініціативи Ярослава Москаленка  у 2018 році було винесено на порядок денний сесії Верховної Ради України та підтримано парламентарями законопроект №7291 «Про мораторій на підняття тарифів на доставку україномовних друкованих видань на території України та періодичних регіональних і місцевих видань на підконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей», а також скасовано рішення Мінінфраструктури про підвищення тарифів на доставку газет.

Сьогодні Ярослав Москаленко продовжує працювати над проблемою. Тож є сподівання, що зможемо не допустити подальшого скорочення сільських поштових відділень і надати підтримку цій занедбаній галузі.

Лілія ЯНЧУК.

Коментар народного депутата України Ярослава Москаленка:

«Завдяки нашій твердій позиції, владі таки довелося зайнятися проблемою незакриття поштових відділень «Укрпошти» на селі. За результатами нарад на рівні Президента, Кабміном на 2019 рік було виділено 500 млн грн для компенсації збитків від доставки пенсій тощо. Це теж якоюсь мірою дозволило зберегти сільську мережу “Укрпошти” від закриття. Але цього недостатньо для вирішення проблеми. Нова Верховна Рада має запрацювати не пізніше 31 серпня і одразу включитися у бюджетний процес. У разі мого обрання в парламент я вимагатиму передбачити в проекті Державного бюджету на наступний рік достатньо коштів, аби люди у сільській місцевості не хвилювались, пошта працювала, а її працівники були упевнені в завтрашньому дні».