КИЇВСЬКА  ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЯ  ПЕРЕБАЗУЄТЬСЯ. НАЙВІРОГІДНІШЕ – У ВИШГОРОД?..

Блог редактора

Президент України В. Зеленський доручив новопризначеному голові КОДА Михайлу Бно­Айріяну (на фото) перенести офіс держадміністрації області з Києва в одне з міст столичного регіону. Губернатор доручення прийняв, заявивши, що буде підшукувати відповідний офіс. “Якщо є таке завдання, ми готові це зробити. Але це буде опенспейс* (див. примітку – П.С.)”– відповів Бно­Айріян Президенту.

Один з можливих варіантів цього – найбільш підходящий  і для жителів нашого району. Це – Вишгород. Його міськрада вже давно плекає надії на переїзд губернатора і адміністрації КОДА в своє місто. Зацікавленість  – комплексна, так би мовити. Адже, крім усього іншого ( нові робочі місця для багатьох вишгородчан, дальший розвиток міської інфраструктури, торгівельної й транспортної мережі, системи так званого громадського харчування тощо), нова установа дозволить збільшити ще й надходження до міського бюджету від виплачуваних КОДА та її працівниками податків.

Ця можливість  реальна тим більше, що в місті є для цього підходяща споруда – цілісний майновий комплекс державного підприємства “Український державний науково­технічний центр антикризових технологій в промисловості”, розташований  по вулиці Межигірського Спаса, 6. Торік завдяки «локомотиву» цієї  ідеї – попередньому голові КОДА О. Горгану – його було передано зі сфери управління Фонду державного майна України в сферу управління Київської облдержадміністрації.  Площа  будівлі (на фото) – 8540,8 кв. м. (До речі, в січні 2017 року об’єкт намагалися продати на торгах за 52 млн гривень. Але конкурс на приватизацію майнового комплексу був визнаний таким, що не відбувся).

Раніше підприємство було потужним науковим закладом з великим штатом наукових співробітників. За останні десять років більшість працівників звільнилися, що призвело до втрати наукового потенціалу. Сьогодні тут налічується лише десяток працівників, що виконують адміністративно­господарські функції.

В одному зі своїх інтерв’ю Вишгородський мер О. Момот зазначав, що їм  вдалося відстояти будівлю інституту і припинити спроби бізнесменів обладнати його під житловий будинок: “Нам вдалося зберегти будівлю інституту як державне майно, але поки що вона без опалення і електрики, й тому для використання зовсім непридатна…». Тож пакувати валізи обласним керівникам і чиновникам попри заяву нового губернатора поки що рано. Цей об’єкт потребує ремонту, а ремонти в будинках державних органів, як відомо, справа нешвидка, як зазначалося в одній з публікацій на цю тему КV.

 

Павло СМОВЖ.

*Примітка.  Опенспейс   офіс відкритого типу (англ. Open plan office) – це варіант планування офісного приміщення, при якому характерними рисами є велика кількість вільного простору для менеджерів нижчого та середнього рівнів, кілька великих і просторих кабінетів для менеджерів вищої ланки, невелика кількість закритих переговорних кімнат і наявність кімнати відпочинку.

Велике приміщення для менеджерів нижчого та середнього рівнів розділене на робочий простір перегородками середньої висоти, які часто є частиною столів і створюють ілюзію окремого кабінету. Стіни між вільним простором, кабінетами менеджерів вищої ланки, переговорними кімнатами і кімнатами відпочинку найчастіше виконуються зі скла, щоб підтримувати концепт офісу відкритого типу.

Безумовними перевагами опенспейсів керівники називають економію (вони обходяться дешевше, ніж окремі кабінети), більш демократичну атмосферу в них  і більшу оперативність при вирішенні різних робочих питань. Експерти серед плюсів відзначають відсутність «кордонів» у прямому і переносному сенсі: коли ти не відділений стінами, тобі і фізично, і психологічно легше підійти до колеги…

Однак співробітники бачать в таких офісах більше мінусів, ніж плюсів. Головний з них – відсутність конфіденційності. Будь­яку розмову чують оточуючі. Особистого простору немає, зовнішній вигляд столу буває жорстко регламентований. Що стосується працездатності, то й тут дослідникам порадувати керівників нічим: мотивація працівників у опенспейсах нижча, концентрація уваги і продуктивність праці – через постійний шум і стрес – теж…