ОСІННЯ

Публікації Трибуни Праці

 

Приходить осінь непомітно

в шелесті дібров.

Розкаже казку, а може

й пісню заспіває

Знову про любов …

У жовтих фарбах

мелодія луна –

І осінь ясна, тиха,

буде потрібна, як весна!

Наниже краплі-намистинки

На тонкі, срібні павутинки

І пустить з вітром політати.

Торкнеться

кожного листочка:

«Пора, пора вже облітати…

Не бійся, листя,

що впадеш,

Що будеш

під снігом лежати,

Тобі насниться сонце, вітер,

У снах він буде прилітати…».

А там весна і знову радість –

Листя молоде!

Не плач листочками,

берізка,

Усе мине. Усе мине…

І полетять осінні хмари

Далеко, ген за небокрай…

І вже зима співає пісню,

Що все минає, пам’ятай…

Ірина ГОРДІЄНКО,

с. Поталіївка.

Залишити відповідь