СЛОВА НЕ ЗАМІНЯЮТЬ ДІЛА…

Блог редактора

Враження від передвиборчої кампанії – не найкращі…

Та й якими вони можуть бути, коли весь світ побачив, що в Україні майже нічого не змінилось у цьому плані. В тому числі – й менталітет багатьох українців. Отож саме тому (це вже забігаю наперед) частина виборців нашого району знову продемонструвала, вибачайте, нерозуміння суспільних процесів, що відбуваються в сьогоднішній їхній державі. Інакше вона, ця частина, не віддала б  на цих виборах свої голоси за тих людей, які допомагали раніше режиму Януковича грабувати державу, тобто – їх самих!

І саме тому в Іванківській райраді знову будуть депутати від «Опозиційного блоку».

А ще в райраді буде немало «вчорашніх», які  «підфарбувалися» під прапори нових, швидко утворених,  політичних партій…

Й нашу газету теж під час передвиборчої кампанії використовували  (в рамках закону – згідно з укладеними договорами) і «старі», і «нові». Відмовити комусь журналісти не мали права згідно з  виборчим законом. Та й оплачувались ті публікації, як передбачено було. Отож  виходив  деякий крен на газетних сторінках: з одного боку – агітстатті  «вчорашніх», які  рвуться до повернення у владу, і на противагу їхнім запевненням все підряд  покращити та прямій критиці нинішньої влади – майже нічого у відповідь від останньої. І зовсім нічого – від інших партій-учасниць виборчого процесу.

Разом з тим, хвилювало й те, що поспіхом прийнятий (а може й не поспіхом, а добре все продумано було…) – за місяць до голосування! – новий закон про місцеві вибори виявився для 99 відсотків громадян ну зовсім «темною конячкою». Ніхто належним чином не роз’яснював людям суть його нових положень – ні в ЗМІ, ні іншими доступними формами і методами. Це теж зіграло на руку тим, хто прагнув успішної маніпуляції свідомістю виборців…

Тиску з боку якихось партій чи окремих кандидатів на нашу редакцію, слава Богу, не було. Договори на публікацію передвиборних агітматеріалів укладали з  «Трибуною праці» лише  регіо-нальна організація ПП «Опозиційний блок» у Київській області, ГО «Нові обличчя» та ПП «Блок Петра Порошенка» (під занавіс). Тож публікація їхніх нечисельних статей не «ущемила»  якості інформування читачів про життя району в цей період.

Передвиборні обіцянки учасників виборчого процесу викликали недовіру в наших земляків. Саме тому на всі «політагітки» не було жодного відгуку, не кажучи вже про якусь дискусію на сторінках газети. А пізніше ця недовіра реалізувалась у явці на виборчі дільниці: по району вона склала менше половини  загальної чисельності виборців. Це, як на мене, яскраве свідчення того, що людям сьогодні, в основному, байдуже до різноманітних солодких обіцянок: вони вже знають їм ціну… Більшість наших співвітчизників тривожить інше: як виживати в сьогоднішніх українських реаліях?  Вони давно вже переконалися: слова, особливо політиків, не завжди тотожні ділам…

А ще запам’ятається  реакція (а точніше – її відсутність) місцевої влади і правоохоронних органів на відверто провокаційні «витівки» одного з кандидатів на посаду Іванківського селищного голови. Ця людина поставила  перед вікнами РДА та райради автомобіль КрАЗ -екскаватор.  Зневажливі для влади і простих громадян написи на ньому, в т.ч. екстремістський заклик «На Донбас!» і спеціально неправильно надітий на древко український прапор (жовтою частиною догори) викликали обурення дуже багатьох людей. Але ніхто не  взяв на себе відповідальність прибрати з центральної площі селища це неподобство. Воно демонструвалось  там загалом понад три тижні!..

Складні перипетії політичної боротьби за владу  і на місцях, і вгорі, за  = великі гроші, сфери впливу – все це полегшує в стратегічному плані «підпорядкування» України тим чи іншим зовнішнім силам. Всі сьогодні це повинні розуміти. А ще  все це наближає  дочасні парламентські вибори. Про які вже повним ходом говорять політики і експерти. І до котрих готуються (хоч і приховано ще), щоб провести їх  навесні наступного року.

Вже й Президент схиляється до такого варіанту, і це багато про що говорить…

Така картина нагадує мені ліс, вершини якого вже розхитуються вітром, а внизу ще відносний спокій: не дістають ще сюди його рвучкі пориви. Так і з народом нашим: він ще зберігає сяку-таку врівноваженість.  Але ж коли дерева почнуть розхитуватись занадто… Тоді може наробитись важко прохідного бурелому…

Не хочеться цього категорично. Не треба такого допускати! Бо як тоді жити у завалах?.. І хто їх розчищатиме – дядя з-за пагорба?..

Павло СМОВЖ.