alt

РАЙОННІ ДЕПУТАТИ «ДОГРАЛИСЯ»: ПРОГРАЛИ СУД, ПРОІГНОРУВАЛИ ЙОГО РІШЕННЯ, «ЗАРОБИЛИ» КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ… ЩО ДАЛІ?

Блог редактора

Спочатку  нагадаю коротко хроніку цього протистояння: Іванківської  районної   ради – роздержавленню «Трибуни праці» та її редакції…

Вже на п’яти (!) сесіях протягом лютого-вересня  2016 року  райрада не приймає рішення, яке вимагає від неї закон про роздержавлення друкованих ЗМІ. Депутати «тупо» саботують досі пропонований їм кожного разу проект рішення з цього приводу: вийти із співзасновників редакції та газети.  За попередньою домовленістю, безперечно,  хтось утримується при голосуванні, хтось відверто «проти», а дехто взагалі не бере  участі в персональному голосуванні. Таким чином, ні на сесії 19.02.2016 р., ні на подальших пленарних засіданнях райради, які відбулися 15 квітня, 7 червня, 8 липня та 9 вересня  ц.р., не було прийнято (хоча законом  встановлений для цього всього-навсього  місячний термін!)  рішення про роздержавлення газети та її редакції.

Такі дії іванківських депутатів засвідчують фактичну їх відмову виконувати закон. Це кваліфікується як протиправна бездіяльність. Саме тому, переконавшись у цьому остаточно, редакція і звернулась з відповідним позовом до Іванківського райсуду. 8 серпня ц.р. він (правда, з другого заходу…) розглянув  наш позов до районної ради. Суд  постановив: «Позов задовольнити. Визнати  протиправною бездіяльність  Іванківської районної ради з розгляду нею на пленарних засіданнях четвертої, сьомої, восьмої  та дев’ятої сесій проекту рішення «Про  реформування друкованого засобу масової інформації «Трибуна праці» та його редакції». Зобов’язати Іванківську районну раду невідкладно розглянути на черговому  пленарному засіданні проект рішення «Про реформування  друкованого засобу масової інформації «Трибуна праці» та його редакції» та винести результативне рішення»…

Також суд задовольнив нашу вимогу про стягнення компенсації за моральну шкоду колективу. А ще – постановив стягнути з райради на користь  редакції сплачений нею судовий збір у сумі 1929,2 грн.

Апеляційну скаргу на цю постанову суду в 10-денний термін до вищої судової інстанції  райрада не подавала: аргументувати свою поведінку було нічим. Адже ті  надумані претензії  та  вимоги, які депутати висувають  нам в усній формі, у протоколах сесій не зафіксовані. Видно, розуміє дехто їхню незаконність…

Характерний нюанс  «по-іванківськи»: деякі депутати не планували прислухатися навіть до постанови суду. «Вискочили» в соцмережі  Фейсбук, немов Пилип з конопель,  двоє з них – з твердженням, що суд їм не указ і вони все одно не дадуть нашому колективу   приватизувати приміщення редакції.

Дивно й сумно водночас. Адже більшість   райдепутатів  навіть не ознайомилась, виявляється, із текстом закону про роздержавлення. Інакше б знали, що ним передбачена безоплатна передача трудовим колективам усього  майна редакцій.  Але от зациклились: ми тут уся влада!.. Не вийшло з незаконною фінансовою перевіркою редакції – тоді нехай вона добровільно передасть  будинок зі свого балансу у фонд комунального майна району й надалі орендує його…

Проте хто погодиться на подібне? Адже в такому випадку, і я про це вже писав,  у райради залишиться ефективний важіль впливу  на  журналістів:  практична можливість у будь-який момент розірвати угоду про оренду   приміщення і послати редакцію на всі чотири сторони…  Коли  буде  неслухняною  і занадто правдивою…

…І ось ми  дочекались тієї  чергової  сесії райради, на яку вказував суд. (Хоча, знаючи поведінку і спосіб мислення  багатьох депутатів,  я  сумнівався, що всі вони одразу прозріють…). Вона відбулася – позачергова – 9 вересня. Як і передбачав, «прозріли» не всі  депутати: лише 12 з них проголосували за роздержавлення  «Трибуни праці» та її редакції. Відверто-неприховано «проти» цього виявився на цей раз лише один з них. Четверо  «утримались» засвідчувати свою позицію. А от дев’ятеро райдепутатів  вирішили тупо не голосувати взагалі за  знову згідно закону  підготовлений проект рішення з даного  приводу. (Дехто навіть демонстративно вийшов із сесійної зали під час голосування…). В результаті такого спланованого саботажу очікуване рішення знову не було прийняте.

alt

Тобто, райрада свідомо не виконала постанову суду.

Але ж закони держави обов’язкові для виконання всіма її громадянами!

Прокурор, присутній на сесії, спробував розповісти  депутатам про те, як будуть розвиватися події… Але вони не прислухались до серйозного попередження. Тож переголосування  в цьому питанні, як це робиться інколи, не провели.  І я, звичайно ж, ініціював той розвиток подій: вже через два дні, в понеділок,  подав у місцеве відділення поліції заяву з проханням внести відомості до ЄРДР за ч.1 статті 382 КК України – тобто,  фактом умисного невиконання рішення суду депутатським складом Іванківської райради.

Відомості такі вже наступного  дня туди внесли, відкривши кримінальне  провадження №12016110180000647 за  цим фактом.

До  речі, за подібну поведінку передбачена серйозна відповідальність: штраф у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів зарплати (тобто, від 8,5 тисячі гривень до 17 тисяч) або позбавлення волі терміном до трьох років з позбавленням права  службовій особі займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.  Стаття  – серйозна. Адже передбачає покарання не лише за пряму відмову виконувати рішення суду, а й завуальовану. Тобто, коли службова особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання.

Колектив редакції  і всі наші справжні доброзичливці  чекають розвитку подій далі.

Павло СМОВЖ.