МОЛОДИМ ВОЇНАМ АТО

Над партою в школі хлопчина схилився,

Він рідною мовою вчиться писати:

«Люблю країну,  де я народився,

Як виросту,  буду її захищати».

Виводить невпевнено, так, як уміє,

Старається, змахує поту краплини…

А над школою прапор вгорі майоріє ­

Жовто­блакитний стяг України…

Гордяться хлоп’ята, вони – українці,

І волі своїй не складають ціни,

Старанно виводять на кожній сторінці

Літери рівні  Вітчизни сини.

Й не знають вони,

що їм буде по двадцять,

І прийде їх черга свій дім захищати,

Вітчизна покличе в дорогу збираться,

Та звідки тоді їм про це було знати?

Що героями стануть ще юні посмертно,

На кордоні країни, де широкі лани…

А поки що пишуть старанно і вперто

Свої літери рівні герої­сини.

Богдана ШЕЛЕСТ.