ЗУСТРІЧІ Й РОЗЛУКИ

Бориса Кравченка я  пам’ятаю з початку шістдесятих років минулого сторіччя. Це був вродливий сімнадцятилітній юнак, спортивної статури, випускник Мусійківської середньої школи. Закінчивши її, подався до Києва. Згодом працював токарем на «Арсеналі» – аж до 2006-го. Нині – на пенсії.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Віктор БУТКО.