alt

ЩЕ НЕ КАТАСТРОФА. АЛЕ ВЖЕ БІДА Минулого тижня – 12-13 жовтня – на базі ДП «Іванківський лісгосп» відбувся семінар-навчання на тему «Всихання соснових насаджень. Проблеми та шляхи їх вирішення»

Публікації Трибуни Праці

alt

alt

alt

alt

Уважні читачі «Трибуни праці» знають, про що йдеться: в серпні ц.р. на сторінках газети був опублікований матеріал «Вороги лісу: жуки, грибки і… непродумані правила». В ньому розповідалось про так звану біологічну пожежу, яка в останні роки стрімко поширюється не тільки в лісах України, а й Білорусі, Польщі та деяких інших європейських країнах.

Проблема, дійсно, серйозна і, як засвідчили науковці, в останні роки замість того, щоб затухати, вона лише набирає обертів. Зокрема, в Іванківському районі шкідниками вже уражено (по суті – знищено) близько 600 гектарів соснових насаджень. Серед усіх лісгоспів Київщини це  – найбільша площа висихання хвойних порід дерев. Другий рік бурхливе розмноження різноманітних стовбурових шкідників (серед яких лише короїдів кілька видів) та супутніх їм патогенних грибків набуває всіх ознак епідемії.

Семінар-навчання, що відбувся минулого тижня на базі ДП «Іванківський лісгосп» під головуванням його директора Олександра Калапаца, був організований для досягнення кількох цілей. Одна з них – поінформувати громадськість про існуючий стан речей, про реальну загрозу залишитись без соснових лісів, якщо разом не братись за вирішення цієї серйозної проблеми. Проблеми, що тягне за собою не тільки величезні матеріальні втрати на всіх рівнях (адже лісогосподарська діяльність – це, крім усього іншого, суттєві надходження до бюджетів усіх рівнів), а й провокує ерозію незахищених лісами грунтів, знищення середовища перебування сотень тварин, рослин, грибів. Зрештою, зникнення традиційного для поліщуків способу життя…

Саме тому на зустрічі були присутні не тільки науковці, які  ділились результатами власних багаторічних спостережень за такою складною екосистемою як ліс, та висновками з приводу першопричин виникнення «біологічної зброї», що так активно нині нищить ліси в Україні (Польща й Білорусь вже навчились «загнуздувати» патогенне поширення шкідників лісу).

Семінар відвідали представники громадськості та деякі депутати Іванківської районної ради разом з головами райради й РДА Валерієм Потієнком та Максимом Лісогором,  начальник Київводресурсів Микола Урупа, голови сільських рад, представники обласних та районних засобів інформації.

Звичайно, були на зустрічі й ті, хто в першу чергу (за обов’язком служби) зацікавлений у відновленні здоров’я лісових масивів: місцеві лісівники та їх колеги з Дніпровсько-Тетерівського, Димерського, Поліського, Клавдієвського, Київського, Вище-Дубечанського й Тетерівського лісгоспів, представники Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарств на чолі з першим заступником управління Русланом Гузенком.

На газетних сторінках неможливо викласти весь обсяг аналітичної інформації та запропонованої стратегії виходу з існуючої непростої проблеми, про що говорилось під час виступів та відповідей на запитання присутніми на семінарі вченими.  Повірте: було цікаво й пізнавально послухати, наприклад, кандидата с-г наук, старшого наукового співробітника Поліського філіалу УкрНДІЛГА Василя Бородавку, завідувача кафедри лісовідновлення та лісорозведення Національного університету біоресурсів і природокористування України, заслуженого лісівника України, член-кореспондента НАНУ Віктора Маурера, доцента кафедри біології лісу та мисливствознавства, заслуженого науково-педагогічного працівника НУБіПУ Миколу Заваду.

Якщо весь обмін думками звести до «сухого залишку», то вийде ось що.

По-перше, короїди та інші шкідники є не винуватцями, а лише індикатором явища погіршення санітарного стану соснових лісів в останні десятиріччя.  Його першопричини інші – зміна клімату, коливання рівня ґрунтових вод, природні катаклізми (вітровали й пожежі), через що загиблі дерева стають розсадниками шкідників. Також – і не в останню чергу – свою невдячну роль зіграв неправильний підхід до вирощування лісу, запроваджений ще багато десятиліть тому, коли значні масиви займались монокультурою (в даному випадку – сосною).  Що в кілька разів збільшило ризики ураження посадок шкідниками й хворобами (наприклад, коренева губка давно вже дошкуляє молодим хвойним насадженням). А ось тепер висихають ліси технічної зрілості 40-60 років.

По-друге, іншого шляху, аніж виявляти хворі й заражені шкідниками дерева, а потім їх зрізати, не чекаючи остаточного всихання, нема. Інакше зараза ширитиметься  далі. Так оперативно стали реагувати в тій же Польщі та Білорусі, що дало змогу зупинити в них катастрофічне всихання соснових насаджень.  А у нас з цим – найбільші проблеми: бюрократична тяганина не дозволяє оперативно реагувати на сьогоднішні виклики. Тому потрібні розуміння й підтримка громадськості.

І, по-третє, як висловився один з науковців, треба забути про еру чистих соснових лісів і змінити їх формат. Тобто, на місці зрізаних створювати не монокультуру (якою б вона не була економічно вигідною), а разом з сосною висаджувати дерева листяних порід і чагарники. Ліс повинен рости так, як він росте в природному середовищі – різноманітний і багатоярусний…

Інакше біда всихання соснових лісів може перерости в катастрофу, коли рятувати просто вже буде нічого.

На знімках: під час семінару-навчання безпосередньо в лісі – на території Феневицького лісництва ДП «Іванківський лісгосп»; отака кількість короїдів (у скляній ємкості) здатна знищити одне дерево.

Ольга РОЗУМЕНКО.

Фото автора.