НОРМАЛЬНЕ ЧОЛОВІЧЕ БАЖАННЯ…

 

 

Строк мого лікування в одній з київських лікарень добігав кінця. У думках складалися плани на післялікарняний час:  упоравши незакінчені справи, зголоситись врешті на гостинні запросини. Появу нового хворого у нашій кімнаті не одразу й помітив. Невеличкий чоловік скидався на підлітка. Мав сиве волосся, не ховав прихоплених блакиттю очей, у яких  проглядалася доброзичливість і відверта зацікавленість. Назвався при знайомстві Олександром Павловичем. Іще одна деталь кидалася в очі: рукав його сірого піджака вільно розгойдувався, як рухався.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Віктор БУТКО.