
Згадалося село з далекого дитинства
Згадалося село
з далекого дитинства…
Тоді здавалось – інші є світи.
Тоді здавалось,
що живе тут тиша,
А десь співають щастя голоси…
Тоді здавалось,
що за цим порогом
Є щось величне, вічне і святе,
Бо все життя
шукаєм в собі Бога,
І не здогадуємось:
дійсно він живе!
Живе в мені іще з часів зачаття,
Живе в тобі,
лише десь причаївсь…
А ми в світах шукаєм
свого щастя,
Як Бог у кожного
в душі десь заблудивсь!…
Наталія НЕНЮК.
31 грудня 2017 р.