Згадалося село з далекого дитинства

Публікації Трибуни Праці

 

Згадалося село

з далекого дитинства…

Тоді здавалось – інші є світи.

Тоді здавалось,

що живе тут тиша,

А десь співають щастя голоси…

Тоді здавалось,

що за цим порогом

Є щось величне, вічне і святе,

Бо все життя

шукаєм в собі Бога,

І не здогадуємось:

дійсно він живе!

Живе в мені  іще з часів зачаття,

Живе в тобі,

лише десь причаївсь…

А ми в світах шукаєм

свого щастя,

Як  Бог у кожного

в душі десь заблудивсь!…

Наталія НЕНЮК.

31 грудня 2017 р.