Чому така дивна позиція?

Публікації Трибуни Праці

 

 

Не уявляю свого життя без районної газети. З неї я дізнаюсь про новини в районі, селищі, про події, що відбуваються тощо. Дуже люблю читати творчість  наших земляків, спогади про минуле.  Адже мені все тут рідне і знайоме з дитинства

«Трибуну праці» я виписую дуже давно і просто не розумію, як можна залишити жителів  району без єдиного джерела місцевої інформаціі? Вже й так скоро допиляють ліс, заросте річка лозою, а ми й знати про це не будемо…

Здається, що в нашому районі влади немає. Але ж вона є! То чому зайняла таку дивну позицію? Чим же завинила перед вами наша газета, шановні? Чи може жителі району винні, що передплачують її?..

Звертаюсь до керівництва району з проханням: допоможіть, будь ласка, вижити газеті, щоб ми й надалі читали її та з вдячністю згадували про це.

Зі свого боку колектив редакції «Трибуни праці» робить все, аби вона була цікавою для усіх верств населення. Порушує гострі питання, намагається вирішувати проблеми життєдіяльності нашого непростого регіону. Прагне всіляко донести інформацію до читача. Нашу газету можна отримувати і за передплатою в паперовому вигляді і (за символічну на сьогоднішній день плату) в електронному варіанті. Якщо когось не влаштовує доставка видання «Укрпоштою», «Трибуну праці» можна купити у торговельних точках та на базарі в райцентрі.

Я особисто отримую електронний варіант і уже в четвер увечері (однією з найперших) дізнаюсь, про що пише газета. Наступного дня розповідаю про це сусідам та знайомим. Зацікавившись, вони йдуть купляти черговий примірник до найближчого від нас магазину «Калина»…

Валентина НІКОЛАЄВА,

смт Іванків.