Березень 2018
Людино, не поспішай, зупинись.
Як гарно сьогодні – ти озирнись.
Яка чарівна навколо зима –
Нічого, що
трішки спізнилась вона.
Дерева у шуби
вдяглись з опівночі,
Будинки насунули шапки на очі.
А снігу метрова навкруг глибина:
Це просто зустрілись
зима і весна…
Зазвичай, шпаки у цей
час прилітають,
Граки на дорозі поживу шукають.
Та березень нас усіх здивував:
Картини мороз
на вікні змалював.
А лелеки повернулись додому…
Як же їх попередити і зупинить?
“Почекайте, хороші,
у нас ще зима,
Ще водойми замерзлі,
промоїн нема”.
Та не слухають горді
птахи остороги,
Збирають валізу
свою у дорогу.
Сьогодні пара лелек прилетіла,
Холодом рідна земля їх зустріла.
Кружляли вони
над селом і полем,
Сумно шукали гніздо
своє з болем.
А навколо лише
білий, білий сніг,
Замерзли вже крила:
де ж рідний поріг?
О горді птахи,
опустіться з неба.
Щоб вижити,
вам допомога треба.
Ідіть до людей,
вони вас врятують,
Вони відігріють і нагодують.
Та не чують горді птахи,
пролітають…
І навколо сумно,
сумно кружляють.
Вони ж так раділи –
додому летіли.
Назад повернутись
уже нема сили…
Ніна МАЛАШЕНКО,
с. Оране.