«МИ ЗМУШЕНІ ПІДНЯТИ ВАРТІСТЬ…»

 

Рахунок з друкарні на оплату поліграфічного виготовлення останнього номера «Трибуни праці» (за 31 березня ц.р.) прийшов з припискою: «З першого квітня у зв’язку з різким подорожчанням вартості паперу ми змушені підняти вартість друку вашої газети».

Це вже третє за останні  місяці підвищення поліграфічних розцінок.

Що тривожить – це не останнє зростання  цін на цьому ринку. Україна не виробляє, на жаль, нині свого газетного паперу. (З яких причин – то окрема тема розмови, й не лише «економічна»…). А закордонний все дорожчає.

У 2017 році в Китаї у рамках боротьби за екологію була введена заборона на імпорт ряду вторинних ресурсів, у т.ч. макулатури, яка в цій країні була основною сировиною для виробництва газетного паперу. В результаті в Китаї було зупинено  роботу найбільших паперових комбінатів. Дана обставина спровокувала тут тотальний попит на папір на зовнішніх ринках. Тому, починаючи з листопада м.р. китайські покупці газетного паперу законтрактували всі вільні  його об’єми, що виробляються в Європі, Росії та Канаді.

Що важливо: ціна, за якою папір  купує Піднебесна, значно вища за ціну на нього в нас та інших країнах. А попит, який спостерігається з боку Китаю, а також зростаючого ринку газетного паперу в Індії, дозволяє російським та європейським виробникам все більше реалізовувати його цим двом державам. В результаті вони почали підвищувати свої ціни на всіх інших ринках…

При цьому став зростати глобальний дефіцит вільних об’ємів такого паперу.

Багато українських видавництв і друкарень  попереджують своїх замовників про те, що у зв’язку з цим їхні ціни на поліграфію, що включають вартість газетного паперу, будуть зростати відтепер щомісяця.

Нікуди не дінеться від цього процесу й «Трибуна праці». Як будемо зводити кінці з кінцями – хто зна…

 

Павло СМОВЖ.