НА ВІЙНУ ПОТРАПИВ… В’ЯЗНЕМ

 

Щоразу, коли зустрічаю в селі Тетяну Давиденко (Превор по чоловіку), пригадую її батька Василя Івановича. Бо вона на нього схожа: смаглява, як він, кругловида, середня на зріст, з веселим блиском в очах, з щирою посмішкою, яка була і в нього.  Від нього в неї також сміливість, вміння знаходити виходи зі складних ситуацій, йти вперед. (Не випадково ж свого часу вона, здобувши професію геолога, подалася на роботу у далекий Сибірський край).

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

 

Віктор БУТКО,

 с.Термахівка.