З ПОШАНОЮ ПРО БАТЬКІВ

 

Давно застигла у самотині і журно дивиться своїми очима­вікнами на дорогу хата родини Машин – Петра Савовича і Олесі Василівни, колишніх мешканців Мусійок. Ніби очікує на своїх господарів, які ось­ось до неї навідаються…

П’ятьох дітей народили Петро Савович та Олеся Василівна. Це – Михайло, Марія, Любов, Надія і Антоніна. Батькам – світла пам’ять, а діти – вже давно дорослі люди – в різних місцях нині проживають. Хочу сказати кілька слів про кожного з них.

Улюбленцем усієї сім’ї був Михайло, русявий, наділений щедротами природи, здібностями до навчання, потягом до техніки. Ще до призову на військову службу закінчив ПТУ, згодом здійснив свою потаємну мрію – став курсантом Балашовського вищого військового льотного училища. Відтоді його життя пов’язане зі службою у військовій авіації. Ніс службу у Новгороді та Брянській області помічником командира льотної частини. З початком війни в Афганістані брав участь у бойових діях. Літав на Іл­29,  Як­18, Іл­76, Ан­22, Ан­12. Нагороджений медалями «За відвагу», «За бойові заслуги», «Захисник Вітчизни», «За бездоганну службу в ВПС».

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

 

Віктор БУТКО.

На знімку: велика родина Машин – батьки, діти, внуки (з їх сімейного альбому).