ПАВЛО «КОЗАК»

 

 

З Павлом Івановичем Коваленком  я познайомився на початку 80-х. Ще раніше того часу він одинакував, поховавши дружину Марію. Прожив до неї ще з двома: Оксаною та Лізою. Хто з односельців бував у хаті Коваленка, не скаже, що помітна там була відсутність вправної жіночої руки: як ззовні будівля виглядала привабливо, так і зсередини. На побілку кімнат він запрошував жінок чепурних, охайних, пильнуючи їх вправні рухи. Інколи вкидав поправки: «Ганно, акуратніше, не розбризкуй!».  А другій, Уляні, –  «Додай, отамо, густіше…» Що ж до підлоги, то вже була суто його парафія. Вибирав найдорожчу фарбу червоного кольору, опісля – ретельного лакував. Відтак підлога аж мигтіла, немов дзеркало.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Віктор БУТКО,

 с. Термахівка.