ЇЇ НАЗИВАЮТЬ  «СЕСТРА МИЛОСЕРДЯ»

 

Понад 18 років працює сестрою милосердя для людей похилого віку та одиноких немічних пенсіонерів у Страхоліссі привітна, доброзичлива жіночка Зоя Антонівна Потапенко. Її так частіше й називають односельці.

Вона шанує і поважає своїх одинадцятьох підопічних. Відвідує їх двічі на тиждень. Кожного запитає, як здоров’я, чи щось  хвилює та, жартома, – «чи на мене чекали?». Потім береться за роботу. Декому потрібно майже все по господарству допомогти, все одно – що дома: помити підлогу, принести води, зварити їсти, покупати, якщо хтось сам не спроможний, щось випрати, допомогти в городі, причепурити клумбу з квітами чи відкидати сніг. А ще – заплатити за комунальні послуги, викликати лікаря.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

 

Тетяна РЯБОКЛЯЧ.