“ГРАДУС” САМОСВІДОМОСТІ…

Публікації Трибуни Праці

 

 

Увечері  поспішаю на останню електричку до Білої Церкви. Під стіною приміського вокзалу розмістилася екзотична група людей певного соціального стану. У центрі сидить на мішку з якимось шматтям молода, зі слідами колишньої вроди, жінка років 25-ти, на обличчі якої – прогресуючі ознаки обраного способу життя… Ледь повернувши голову в напрямку чоловіка років сорока, котрий лежить за кілька кроків від неї пластом і робить безуспішні спроби одірвати небриту щоку від асфальту, з лінивим презирством повільно мовить:

– Миколо, встань і не ганьби нас!..

Неподалік від неї чоловік приблизно того ж, що й Микола, віку і в стані, не набагато кращому, ніж Микола, з тим же презирством у голосі додає:

– …і Україну!

Я ледь не захлинувся від несподіваного захоплення: як  же виріс за нинішніх умов політичної активності у народонаселення, яке ще не можна назвати ні народом, ні нацією, градус національної самосвідомості і національної гордості!..

Анатолій ГАЙ,

письменник.