«Як зараз, пам’ятаю ті лихі часи…»

Публікації Трибуни Праці

 

 

З кожним роком йдуть від нас, ніби журавлі у вирій відлітають, учасники бойових дій і навіть діти війни, багатьом із яких – далеко за 80-90…

– Коли німці увійшли у наше село (це було восени 1941 року),  – розповідає жителька Іванкова Ольга Миколаївна Лук’яненко про свої рідні Шпилі, – колгоспні жита у снопи якраз зв‘язали. Ніби навала диких яничар, хапали усю домашню живність, яку бачили перед собою, і вирізали. Крик, сльози, лемент стояли на всю округу…

У них теж переловили всіх курей, забрали корову, а свиню засмалили на подвір’ї у сусідів. Родині Рахновців дісталась від неї тільки шкура…

«На одній баланді і жили», – згадує співрозмовниця.

Батька у перші дні війни мобілізували на фронт. На жаль, звідти він уже не повернувся…Усі домашні турботи лягли на маму. Їй допомагали донечки. 11-річна старша сестра Марія ходила разом з ненькою копати картоплю на колгоспне поле, щоб було що їсти взимку, а Ольга в цей час нянчила щойно народженого братика Михайлика.

Хоч і мала на той час лише 6 років, каже, що, як зараз, пам’ятає ті лихі часи: картини воєнної пори і досі стоять перед очима…

Встановивши свою владу, окупанти обклали великими податками жителів села. У німецьку управу потрібно було здати за рік 250 кг м’яса, 200 яєць. Для цього потрібно було вигодовувати теля або свиню, щоб здати їх на забій. На  молоко та молочні продукти теж була норма. Тих сільчан, хто не справлявся з цим завданням, поліцаї і німецькі солдати нещадно били нагайкою.

– Фашисти відзначались нерідко надзвичайною жорстокістю, – розповідає Ольга Миколаївна. – Хоча іноді траплялись серед них і співчутливі люди. Такі могли поділитись з дітьми булочками і цукерками тощо. Дехто – показуючи кишенькові фото своїх покинутих дома родин і навіть витираючи при цьому сльози…

Один із немолодих уже вояків, кремезної статури чоловік, побачивши, у якому жебрацькому одязі ходять Ольга, її сестра та братик, дістав із дерев’яного чемодана  нові труси і віддав їх мамі, щоб пошила з них дівчаткам спідниці…Одній із них  пізніше таки вийшов з них сарафанчик…

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

На знімку: О.М. ЛУК’ЯНЕНКО (справа) з мамою, сестрою та братом.

Людмила ШУНКОВА.