І БДЖОЛЯРАМ  –  МЕДОВОГО ЖИТТЯ

Публікації Трибуни Праці

 

 

Бджоли належать до «чистих» божих істот і шановані в  нашого народу як символ мудрості, працелюбності та ощадливості. Чомусь схожими на них здаються іноді і їхні господарі. Щоправда, ті, з якими доводилося мені в житті познайомитися. Таким є й Ігор Іванович Василенко (він – на фото) – пасічник з Іванкова. І хоч його «стаж» у галузі бджолярства не дуже великий – лише десять років, він знає про неї багато чого. Оскільки вивчав бджілок змалку, дивлячись на батькову  роботу біля них.

У товариша батька Івана Денисовича була пасіка – ще до аварії на ЧАЕС.  Він іноді просив його  допомогти чи вулики перевезти, чи мед покачати. А згодом Денисович і сам уподобав ту справу: почав самостійно пасіку тримати. Поступово додавав вулик за вуликом, вивчав, як правильно поводитися з бджілками, знайомився з досвідченими пасічниками, вивчав як рятувати їх від хвороб та оберігати. Господарював біля бджіл не стільки для комерції, як для себе. Звісно, пригощав медом і родичів, друзів, знайомих, й продавав цей солодкий продукт. Та не завжди була сприятлива погода для того, щоб ці комахи зносили до вуликів багато меду…

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Тетяна РЯБОКЛЯЧ.