Дев’яносте літо В. ВАКУЛЕНКА

 

Із 90 літ, які завітали на життєве обійстя Володимира Михайловича 28 серпня цього року, майже 60 він працював у різних організаціях району. Здебільшого – на керівних посадах. Сьогодні, оглядаючись назад, ветеран праці каже: “Якби здоров’я не почало підводити, ще й довше б трудився. Навіть якось незручно себе почуваю без роботи. А сили немає: болять ноги, серце, руки…”

З Володимиром Михайловичем Вакуленком я познайомилася, коли він очолював виробничий підрозділ підприємства “Інтегдиф” в Іванкові, котрий було створено на базі колишньої «Райсільгоспхімії». До речі, тієї організації, в якій до того він також працював і певний час очолював її колектив.

Знайомлячись з деталями його професійної діяльності на той час, захоплювалася організаторськими здібностями і прагненням Володимира Михайловича виконати поставлені керівництвом завдання якнайкраще. А 10 років тому він залишив цю роботу і вже офіційно вийшов на заслужений відпочинок.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

На знімках: В.М. ВАКУЛЕНКО (фото з його альбома); Володимир Михайлович (справа) з донькою Галиною та Іваном Григоровичем ДУДАРЕМ (фото автора).

Тетяна РЯБОКЛЯЧ.