ОСІННЯ
Приходить осінь непомітно
в шелесті дібров.
Розкаже казку, а може
й пісню заспіває
Знову про любов …
У жовтих фарбах
мелодія луна –
І осінь ясна, тиха,
буде потрібна, як весна!
Наниже краплі-намистинки
На тонкі, срібні павутинки
І пустить з вітром політати.
Торкнеться
кожного листочка:
«Пора, пора вже облітати…
Не бійся, листя,
що впадеш,
Що будеш
під снігом лежати,
Тобі насниться сонце, вітер,
У снах він буде прилітати…».
А там весна і знову радість –
Листя молоде!
Не плач листочками,
берізка,
Усе мине. Усе мине…
І полетять осінні хмари
Далеко, ген за небокрай…
І вже зима співає пісню,
Що все минає, пам’ятай…
Ірина ГОРДІЄНКО,
с. Поталіївка.