ГІБРИДНА ВІЙНА – Й В ІВАНКОВІ ТЕЖ…

Блог редактора

Приводом для цієї публікації стала необхідність пояснення жителям району причин приїзду в Іванків та Обуховичі представників ОБСЄ кілька тижнів тому.  Правда, роблю це з деяким запізненням – через свою недавню відпустку … 

А також назріла потреба розповісти про розвиток ситуації, яку не розряджають, а навпаки – нагнітають різними своїми діями й  пристрастями промосковські релігійні ієрархи та структури в Україні.

І все тому, що намагання Російської православної церкви утримати свої попередні – надійні, як колись здавалося – позиції в нашій державі (як і в усьому світі  також, до речі) спонукає її очільників вдаватися до все рішучіших і кардинальних дій щодо збереження свого впливу на значну частину українських вірян. В даному випадку – хоч би тих, котрі демонструють свою прихильність до декларовано самостійної УПЦ на чолі з   митрополитом Онуфрієм (бо насправді це релігійна структура Московського патріархату РПЦ).

Конкретно щодо ситуації в нашому районі можу розповісти землякам таке.

Для захисту  храмів і парафій  УПЦ в Іванкові та Обуховичах від, як їм здається, несправедливих «зазіхань» на них патріотично настроєних прихильників ПЦУ  (легко здогадатись, звідки «ноги ростуть»…) найнято юристів одного зі столичних  адвокатських об’єднань. Які й відпрацьовують гроші, котрі їм за це платять (такі послуги, як відомо, дорогі). Отож від свого імені офіційно – адвокатськими запитами, а від імені настоятелів обох церков – заявами та листами з різними вимогами, ці правники систематично «бомбардують» усіх, прямо чи опосередковано причетних до утворення в Іванкові та Обуховичах релігійних громад ПЦУ на початку нинішнього року.

Мені, редактору газети й журналісту, який описував ті події  та висловлював свої думки з приводу цього як небайдужий громадянин України, таких послань за кілька останніх місяців надійшло вже понад десяток (!). Крім того, ці адвокати (вони чомусь міняються, а тому нині пише мені вже третій) добилися відкриття  трьох (!) кримінальних проваджень стосовно подій, що відбувалися (у четвертому  їм було  відмовлено). Що поробиш: такі вже в нас підходи  правосуддя: підстав немає, але кримінальне провадження можна відкривати…

Що ж у тих адвокатських запитах?

То надішли їм установчі документи редакції газети та (увага!..) заодно й рішення (протокол) про призначення (обрання) мене редактором… То надай  пояснення з приводу немов би перешкоджання релігійному обряду в іванківській церкві.  Якого, до речі, жодного разу – за всі випадки служби священиків ПЦУ на вулиці біля храму – не було зафіксовано ніким, у т.ч. завжди присутніми там працівниками поліції.

А в останньому запиті взагалі  абсурд: адвокат  просить надати інформацію про те, на яких правових підставах були присутні на зборах вірян у с. Обуховичі редактор або представники «Трибуни праці» та яку участь там брали… При цьому ще й просить (цитую)  «надати копії підтверджуючих документів». Чи не явна це  насмішка  над журналістами  приватної газети, котрі вправі – й просто зобов’язані – висвітлювати всі важливі події в районі, якщо вони цікавлять і стосуються хоч би частини місцевого населення?..

Саме тому довелось таки дати відповідь. Де, крім дечого іншого, делікатно написав і так: «…просив би утримуватися в практиці роботи з названим вище клієнтом від тих дій, котрі можна кваліфікувати як перешкоджання професійній журналістській діяльності». Після цього став отримувати подібні послання від іншого працівника тієї ж адвокатської «контори»…

Більше того, ці адвокати  підключили  до «діставання» редактора та деяких вірян – прихильників ПЦУ ще й настоятелів обох згадуваних тут церков. Іванківський архімандрит Лонгін то вимагав  опублікувати в газеті спростування, на його думку, недостовірної інформації про релігійну ситуацію в Україні та Іванкові,  а також – моїх оціночних суджень. (Довелось публічно – в газеті – пояснювати йому деякі елементарні речі…). То повідомляв про досудове розслідування у відкритому  кримінальному провадженні за фактом (цитата) “вчинення перешкоджання релігійному обряду”  в його храмі й теж наполегливо просив надати йому особисто копії правовстановлюючих документів редакції.  То депутатів селищної ради  застерігав не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів членів РГ іванківської парафії, котрі йому (їм)  вбачаються. Бо, бачте, він немов би має підстави вважати, що наміри багатьох мешканців Іванкова (зокрема, учасників  зборів в РБК, на яких було  прийнято рішення утворити релігійну громаду ПЦУ) спрямовані на фізичне – силове – захоплення храму…

Хоча наша газета – всіх, а найактивніші прихильники ПЦУ – своїх однодумців, постійно закликали  й закликають всі релігійні питання вирішувати лише мирним шляхом, без будь-яких насильницьких дій. Це підкреслювалося в більшості наших публікацій: дійти консенсусу шляхом порозуміння.

«Навантажують» адвокати з священиками й поліцію. Її працівники нещодавно змушені були перевіряти ще й факти, що містяться в заяві до правоохоронців за підписом настоятеля Обуховицької церкви о. Олександра. Наводячи  деякі  фрази з п’яти  різних моїх публікацій в «Трибуні праці» стосовно неоднозначної релігійної ситуації в районі та Україні, цей  заявник свідомо перекручує  зміст окремих висловів у цих статтях і мою  власну громадянську позицію. Бо того,  про що  йде мова  в його заяві, там немає!

Зокрема, священик стверджує, що (цитата) «Павло Смовж закликає жителів с. Обуховичі визначити приналежність нашої релігійної громади до релігійної організації «Православна Церква України», обґрунтовуючи таку необхідність патріотичними гаслами… Павло Смовж не справляє враження людини, яка не обізнана із церковними питаннями, а, отже,  не може, як я вважаю, не розуміти незаконності такого втручання в діяльність нашої парафії…». Це так характеризується чисто інформативна публікація, в  якій  розповідалося про ті збори вірян-патріотів України в Обуховичах.

І так – по всіх моментах, котрі  адвокати  УПЦ  хочуть назвати протизаконною діяльністю журналіста.

Отож частиною такої системної роботи захисників проросійської церкви в Україні проти патріотично і мирно налаштованих обуховицьких та іванківських вірян, а також багатьох  невіруючих громадян району, стала й скарга в ОБСЄ про порушення прав прихильників УПЦ в Іванківському районі. Тому й приїжджали до нас представники цієї міжнародної організації з безпеки і співробітництва в Європі.

Я, перебуваючи у відпустці далеко від району, не зміг зустрітися з ними, як того вони бажали, проте й без мене їм надали всю потрібну  інформацію – і в РДА та поліції, і ті, з ким вони розмовляли. Настроєні об’єктивно, представники ОБСЄ, як  мені  розповідали, не вбачають у нас того, на що їм скаржились.

Тепер зрозуміли, чому дав я цій розповіді такий заголовок?..

Павло СМОВЖ.