Другий Зимовий похiд, або ж Листопадовий, Льодовий похiд    

Публікації Трибуни Праці

Готувався Другий Зимовий  похiд (1921 рік) пiд проводом генерал-хорунжого Юрка Тютюнника i начальника штабу Юрка Отмарштайна.

Учасники походу згадували: якщо комусь дісталася поржавіла гвинтівка,  то інший мусив скинути  свій пасок, щоб товаришеві було як ту  гвинтівку носити. А багато хто йшов  у цей похід геть без нічого – з надією відбити собі зброю у ворога.

Похід, метою якого було визволення України від  більшовиків, вирішено було розпочати одночасно трьома групами.

Бесарабська група під проводом генерал-хорунжого Гулого-Гуленка зазнала поразки, щойно перейшовши польсько-український кордон .

Подільська група під орудою підполковників  Михайла Палія-Сидорянського і  Сергія Чорного  пройшла рейдом 1500 км аж під Київ, громлячи  більшовицьких окупантів України, і повернулася за кордон, утративши трьох бійців і маючи 25 поранених.

Третя група – Волинська – найбільша, але найгірше озброєна, під проводом самого генерал-хорунжого Ю. Тютюнника, вирушила в похід 4 листопада 1921 року двома загонами, котрими командували полковник Леонід Ступницький та генерал-хорунжий  Ященко. На 894-х бійців (разом з командирами – всього 902 вояки) мали 400 гвинтівок, 120 тисяч набоїв, 6 кулеметів, 120 ручних гранат. З боями ця група пройшла під Київ, здобуваючи в тих боях собі зброю.

Ось лише один епізод з цього походу.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Олександр ГУСТИНЕНКОВ,

член військово­пошукового

загону «Обеліск» Всеукраїнського

Союзу «Народна память»,

житель села Коленці.

 

На знімках: ось так вони виглядають тепер у музеї (1 стор.); інші знахідки пошуковців біля Коленець.

ВІД  РЕДАКЦІЇ. В одному з наступних номерів газети ми розповімо про нові експозиції районного музею, яких не було там раніше.