ТАКЕ НІКОЛИ НЕ ПРОБАЧИТИ!..

Публікації Трибуни Праці

 

Від голоду у страшному 1933-му помер мій прадід Денис (батько маминої мами) та двоє його дітей 12-ти і 9-ти років. Прадід помер 22 березня, а діти – 18-го і 20 липня. Про це розповідала моя бабуся, а про дати смертей дізналися з Книги Пам’яті про Голодомор.

Моїй мамі було три роки і для неї берегли молоко від корови. Дорослі і старші діти їли юшку з перетертого насіння лободи та інших бур’янів, перепічки (хліб) пекли з перетертого листя липи тощо. Трохи рятували гриби, ягоди з лісу та риба з річки, що були неподалік села Рокитна Слобода Іванківського району. Можливо, тому й не було, на щастя, випадків людоїдства, як по інших селах. Хіба таке можна забути і пробачити? Ніколи…

 

Людмила МЕДУНИЦЯ,

смт Іванків.

Залишити відповідь