1. З ІСТОРІЇ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ РАЙОНУ

Публікації Трибуни Праці

 

Моя  передмова до серії історичних публікацій у «Трибуні праці», котру розпочинаємо, – на 1-2 стор. цього номера газети. Таке  пояснення необхідне для того, аби зрозумілішими  були наші сьогоднішні задум і мета, а також глибшим – розуміння фактажу, що міститься буквально в кожному рядку «сказаний»  видатного уродженця Київщини, дослідника далекої минувшини центрального  регіону  України Лаврентія Похилевича.

На жаль, не можемо вмістити його фото чи художнє  зображення – не збереглося жодне. Тому, наводячи  біографію історика, обмежимось лише сучасними світлинами  поховання   та обкладинки першого видання  його «Сказаний о населенных  местностях Кіевской губернии» 1864 року.

Стежте за змістом кожного номера нашої газети. Ця інформація для багатьох з вас, шановні читачі, – ексклюзивна.

ЛАВРЕНТІЙ  ПОХИЛЕВИЧ. БІОГРАФІЯ

Народився він, як зазначається у Вікіпедії, 10 серпня 1816 року в селі Горошкові Таращанського повіту Київської губернії (нині Тетіївського району Київської області). Походив із старого родового духівництва. Працював службовцем у Київській духовній консисторії.

У 1864 році вийшла у світ його перша книга «Сказання про населені місцевості Київської губернії», над якою він працював 10 років. За неї в 1865 році був нагороджений Малою Уварівською премією.

В останні роки своєї кар’єри працював у Київському повітовому суді. У 1869 році пішов у відставку.

У 1872 році померла його мати й Лаврентій витратив близько двох років на розв’язання різноманітних юридичних проблем, що стосувалися спадку по ній. У 1877 році придбав  52 десятини придатної землі, 377 десятин лісу і 16 десятин непридатної землі при селі Воздвиженську Радомисльського повіту (нині Любимівка Вишгородського району). З того часу він оселився у селі, де провів останні 16 років.

Значнішою публікацією цього періоду стала книга «Уезды Киевский и Радомысльский. Статистические и исторические заметки о всех населенных местностях в этих уездах и с подробными картами их» (Київ, 1887 рік, 156 сторінок). Ця публікація Похилевича є надзичайно рідкісною. У новому виданні з’явилось 150 поселень, про які не згадувалось у «Сказаннях…»

Помер 18 березня 1893 року у с. Воздвиженськ, нині с. Любимівка, Київська область. Похований у церковній садибі, з вівтарного боку тамтешньої церкви Здвиження Хреста Господнього. Металевий литий надгробок на могилі прикрашений зображенням розгорнутої книги з написом: «Сказанія о населенныхъ мъстностях Кіевской губерніи». Поруч із зображенням та датами народження і смерті вміщено напис: «Надворный Совътникъ Лаврентій Ивановичъ Похилевичъ / Автор «Сказаній о населенныхъ мъстностях Кіевской губерніи».

Плутанина з іменем

На титульній сторінці та наприкінці передмови своєї найвідомішої праці «Сказания …» її укладач підписався як Л. Похилевич. Це призвело до плутанини, адже краєзнавці, зосереджені на дослідженнях своїх тем, часто не вдавалися до з’ясування таких подробиць. Так, у деяких публікаціях укладач «Сказаний…» названий Леонтієм, а іноді навіть Леонідом Похилевичем. Тим часом джерельна база біографії Лаврентія Івановича Похилевича, зокрема й документи, що стосуються укладання та публікації «Сказаний…», не залишають жодних сумнівів щодо його справжнього імені.

Йдеться про Лаврентія Івановича Похилевича, а решту «варіантів» слід віднести до неуважності його щирих послідовників.

Павло СМОВЖ.

УНИН (з 1949 року – ТЕТЕРІВСЬКЕ)