МІЖФРАКЦІЙНІ  «ВІЙНИ» В РАЙОННІЙ РАДІ   ПРОДОВЖУЮТЬСЯ

Блог редактора

 

Я вже давненько не ходив на сесії райради, хоч запрошують на них  мене майже завжди. Так, запрошують… Проте – в порушення  законодавства –  частина її депутатів, не зацікавлених у висвітленні райгазетою  діяльності ради (а також і райдержадміністрації), не передбачають на це коштів у районному бюджеті. Хоч зобов’язані це робити згідно кількох (!) різних законів України. Адже безоплатно користуватися послугами роздержавленого  друкованого ЗМІ сьогодні вже не можна. Бо це, з одного боку, кваліфікується як серйозне корупційне діяння (небезпечне в першу чергу для низових рівнів влади…). З іншого боку – в редакції «Трибуни праці», яка ледь кінці з кінцями зводить, змушена продавати читачам свій товар – газету – за півціни (від собівартості), немає можливості надавати «благодійну допомогу» органам місцевого самоврядування району.  Проте на останню сесію  я пішов, бо мали розглядатися  резонансні питання, що  цікавлять і  хвилюють багатьох людей.

Ця ж причина привела на неї  й чималу групу членів батьківського комітету другої райцентрівської школи. Де давно існують проблеми з умовами навчання учнів (через брак класних кімнат), а тому і діти, і їх батьки чекають-не дочекаються швидшого завершення розпочатого торік спорудження за кошти райбюджету ще одного навчального її корпусу.  Котре наприкінці минулого року було  «заморожене» через припинення фінансування. Небайдужі батьки і вчителі прийшли, бо на цій сесії мали бути прийняті зміни до райбюджету-2020, одна з котрих відновила б фінансування цього будівництва. (Зокрема,  планувалося, що 9 мільйонів гривень виділять на нього з  освітньої субвенції,  не використаної  повністю торік).

Але це питання стояло в порядку денному далеко не першим. Бо спочатку  розглядались   Програма  соціально-економічного і культурного розвитку району на 2020 рік та підсумки виконання  аналогічної за минулий рік. А також кілька інших програм.

Доповідала по них депутат райради, в.о. голови РДА Т. Свириденко. Але одразу ж почалася дискусія. Бо один з депутатів – В. Вождаєнко – поставив питання руба:  поясніть, чому знизились торік  і падають далі  показники роботи в різних галузях і сферах  життєдіяльності району? Й запропонував, аби ці підсумки були опубліковані в райгазеті: щоб  населення району теж ознайомилось з реальним станом справ і розуміло ситуацію. Яка, на його погляд, надалі “буде взагалі катастрофічною”…

Наступним каменем спотикання для спокійного і конкретного обговорення питань порядку денного стало запитання іншого депутата – О. Берегового. Він попросив доповідачку проінформувати присутніх у залі про  кримінальне провадження, порушене, за його даними, щодо посадових осіб Іванківської РДА. Які, немовби зловживаючи своїми службовими обов’язками, за попередньою змовою групи осіб, привласнили грошові кошти у великих розмірах. Інформацію про це депутат поширив напередодні в – місцевих групах Фейсбуку. Знову виникла дискусія, м’яко кажучи. «Якщо ви щось знаєте, то й розкажіть, бо я нічого про це не знаю…» – такою по суті була відповідь. (Цей відеофрагмент теж оприлюднений в ФБ).

Не раз звучали емоційні виступи й запитання інших депутатів – резонні й не дуже. І щодо діяльності ТЕС, і щодо встановлення відеокамер по селищу, і стосовно влаштування систем протипожежної сигналізації в  установах відділу культури РДА та деяких інших питань. Від децибелів надто  голосних депутатів, здається, аж стіни дрижали подекуди… Напругу трохи розрядила  репліка депутата-священника: “Є пропозиція освятити зал…”.

Та суперечності, зумовлені різними міжфракційними установками щодо деяких речей, знову проявилися, коли дійшли до внесення змін у бюджет нинішнього року з  метою спрямувати додаткові – наявні – кошти на  найнеобхідніші потреби. Цілком резонно кілька депутатів, “опозиційних” до деяких фракцій райради,  поставили питання про постатейне голосування за кожну позицію. Аби конкретно обговорити доцільність виділення  пропонованих сум і голосувати, переконавшись у нагальній їх потребі. Бо непрозоре “пакетне” голосування  за такі речі  таїть у собі можливість фінансування  й непершочергових  або завищених витрат…

Тут слід згадати, що за кілька днів перед цим у місцевих групах ФБ розгорілось емоційно-критичне обговорення планів керівництва райради  та РДА провести ремонт деяких кабінетів і зали засідань  свого адмінприміщення. (Особливе обурення багатьох людей викликала вартість двох нових столів для президії та секретаріату в залі засідань – на них планувалось витратити 250 тисяч гривень. Багато хто засумнівався в адекватності такої суми, а також інших, котрі планувалось передбачити на ремонт). Подібні сумніви висловлював  на сесії й дехто з депутатів. Та  «конфлікт поглядів» попередив  голова райради В. Потієнко. Коли дійшли до цих питань, він оголосив, що відмовляється від планованого ремонту й оновлення меблів. Що означало: виділяти на це кошти  не потрібно.

З цим погодились. Навіть зааплодували… А от до того, щоб, на пропозицію деяких депутатів, постатейно голосувати за виділення грошей на інші цілі, поверталися аж тричі – зважаючи на  важливість питань.  За таке голосування були то 14, то 16 депутатів (інші, пов’язані фракційно-провладною “солідарністю”, або були проти, або утримувались). Але табло електронного голосування кожного разу видавало результат “Рішення не прийнято”. Бо  комп’ютерна програма системи “Рада”  вважала, що за постатейне голосування  висловлювалось менше половини загального складу депутатів  ради. Тому начебто й було прийнято рішення  про внесення змін у райбюджет. Пакетом. Але…

Як виявилось пізніше, електронна система (керована чи некерована?..) помилялась: при розгляді  процедурних питань, до розряду котрих відноситься пропозиція голосувати постатейно (згідно з регламентом роботи райради), має  братися до уваги чисельність лише присутніх на сесії депутатів. А їх на тому засіданні було  27. Отже, навіть 14 голосів “за” виражали волю більшості присутніх і мали забезпечити прийняття рішення про постатейне голосування.  Саме тому троє з депутатів, розібравшись уже після сесії в таких нюансах, у той же день звернулися з відповідним листом до голови райради. Аби невідкладно зібрати вже позачергову сесію і внести заплановані зміни в райбюджет, голосуючи за кожну окремо, тобто, постатейно. Бо прийняте «пакетне» рішення виявилось фактично нелегітимним у тій ситуації…

У вівторок, 11 лютого, після обговорення цього питання на засіданні регламентної комісії райради, В. Потієнко підписав відповідне розпорядження і така сесія відбулася в четвер, 13 лютого.

Про те, які суми й на що виділено завдяки внесеним у райбюджет змінам, можна (у кого є така можливість) дізнатися на сайті Іванківської райради. Наша ж газета детально висвітлювати її роботу, повторюю, не може  без належного юридичного оформлення умов співпраці ради, РДА та редакції в підписаній сторонами Угоді, а також без обов’язкової  оплати  таких публікацій. Цього вимагає діюче сьогодні законодавство України. Яке порушувати наша редакція, на противагу районним депутатам,  не збирається.

…Після цієї сесії у мене знову виникло запитання: а чи потрібні вибори депутатів місцевих рад на партійній основі? Адже це не об’єднує їх у роботі на благо своїх виборців, а найчастіше роз’єднує. І кому тоді від цього краще?..

Павло СМОВЖ.