Було б смішно, якби не було так сумно…

Публікації Трибуни Праці

 

 

Іноді трагедії у сім’ях трапляються через довгі язики злих людей, які теліпають ними, як млин. Так млин хоч муку меле, а ці мелють на шкоду іншим. Одні просто свою жовч випускають, аби внести в сім’ю негаразди: а чому це, мовляв, у них все добре?..Інші невідомо за що мстять, а то просто хтось знічев’я щось сказав і пішов, а правда це чи ні, то вже хай розбираються самі…

А буває таке, що і правду не потрібно говорити, якщо тебе не просять, і тобі все одно: потрібна та правда чи ні. Одним словом, від того, нікому не потрібного теліпання, і бувають трагедії. Розповім про одну таку життєву історію.

…Ольга з Василем познайомились випадково. Василь повертався додому зі служби в армії. Приїхав у рідний район однієї з областей України. А Ольга добиралася з міста у своє село через цей же райцентр, бо прямих рейсів не було. Після закінчення школи вона одразу ж вступила до інституту. На той час, як зустріла Василя, вчилася на другому курсі.

Повністю із змістом даної публікації можна ознайомитися в форматі PDF. Передплачуйте таку можливість.

Валентина ГУРИН.